Проєкт «ІТ.UA: народжені в Україні». Єгор Анчишкін
методичні рекомендації з мультимедійними додатками.Doc
1. 1
ВИВЧЕННЯ МИСТЕЦЬКОЇ СПАДЩИНИ
Т.Г.ШЕВЧЕНКА
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
З МУЛЬТИМЕДІЙНИМИ ДОДАТКАМИ
Підготувала
Зданович Валентина Григорівна, учитель
української мови та літератури Королівської
загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів
Макарівського району Київської області
2012
2. 2
Зміст
Вступ...........................................................................................................3
I. Мистецька спадщинаТ. Г. Шевченка – твори живопису і графіки,
щоїх виконав художник в різних техніках протягом усього життя........... 6
II. Методичні рекомендації щодо використання репродукцій картин
Т. Шевченка на уроках розвитку мовлення з української мови у 5 – 8
класах. Презентація 1 –4.............................................................................13
III. Методичні рекомендації щодо використання репродукцій картин
Т. Шевченка на уроках українськоїлітератури...........................................16
3.1. Україна часів Т.Шевченка. Розповідь про дитинство поета,
5клас. Презентація 5............................................................................ 16
3.2. Історичнеминуле у творчостіТ. Шевченка, 6 клас.
Презентація 6....................................................................................... 16
3.3. Т.Шевченко. «Тополя»,«Заповіт», 7 клас. Презентація 7............. 16
3.4. Т.Шевченко. Творчість періоду заслання, 8 клас.
Презентація 8....................................................................................... 17
3.5. Рання творчість Т.Шевченка, 9 клас. Презентація 9..................... 17
3.6. Роздумипоета про минуле і майбутнє України, 9 клас.
Презентація 10..................................................................................... 17
3.7. Тема жіночої долі у творчостіТ. Шевченка, 9 клас.
Презентація 11..................................................................................... 17
3.8. Період заслання і після заслання, 9 клас. Презентація 12............. 18
3.9. Т.Шевченко і Біблія, 9 клас. Презентація 13................................. 18
IV. Т. Г. Шевченко – неперевершений майстер акварелі, сепії, офортів.
Методичний коментар ................................................................................ 19
4.1.Офорти Т. Шевченка. Презентація 14…………………………… 19
4.2. Т. Шевченко і акварель. Презентація 15 ....................................... 19
4.3. Широкий діапазон сепії. Презентація 16 ...................................... 19
V. Сценарій літературно-мистецького вечора «Тарас Шевченко –
художник». Презентація 17......................................................................... 21
Використані джерела………………………………………………………… 32
Рекомендованалітература…………………………………………………… 33
Мультимедійні додатки . Презентації на диску 1 - 17
3. 3
ВСТУП
Проблема розвиткув дітей почуття прекрасного, здатності визначати
естетичну цінність творів мистецтва, формування художніх смаків
заслуговує на особливу увагу сьогодні, в час розбудови демократичного
суспільства, коли духовність людини, її моральні цінності повинні
набувати все більшої і більшої ваги.
Значна роль у розв'язанні даної проблеми належить мистецтву,
зокрема і українській літературі та мові. Адже саме художнє слово має
велику силу впливу, здатність проникати глибоко в душу, зворушувати до
глибини, наповнювати любов’ю, добром, щирістю, милосердям. І від того,
як учитель буде проводити уроки української літератури, які сучасні
методики використовуватиме, чи залучатиме учнів до співпраці, до
творчості, до проведення позакласних заходів тощо, значною мірою
залежить, чи будуть школярі й надалі захоплюватися творами мистецтва,
розвивати свої духовні потреби.
Програмою з української літератури ( 5 - 1 2 класи за загальною
редакцією Р. В. Мовчан 2005р.) передбачено вивчення творчості
письменників, поетів у мистецькому контексті, що допомагає залучати
учнів до світу прекрасного, вчити розуміти його, виховувати в школярів
естетичні потреби, розвивати цікавість до різних видів мистецтва, зокрема
і до образотворчого.
Велику силу естетичного виховання має мистецька творчість
Т. Шевченка, але програма, на жаль, не відводить окремих уроків на її
вивчення, діти мало обізнані з мистецькими творами Кобзаря, тому мета
роботи – глибше ознайомити учнів з мистецькою спадщиною Тараса
Григоровича, розкрити силу його таланту, вплинути на розум, почуття
школярів, викликати бажання творити добро. Адже через емоційну сферу
людини, її свідомість формується естетична культура, потреба пізнання
прекрасного, краса творчості.
Методичні рекомендації з мультимедійними додатками містять
матеріали, які допоможуть осягнути, розкрити великий світ мистецької
спадщини Т. Шевченка в усьому його багатстві, широті, допоможуть
глибше усвідомити ту велетенську роль, яку відіграла ця людина в житті
народу. Можливо, допоможуть пізнати нового Т. Шевченка, Т. Шевченка-
художника, адже кожний твір великого митця унікальний, а чари його
пензля особливо вражаючі, наповнені великою синівською любов’ю,
шаною і повагою до знедолених. Вони оспівують красу, високі духовні
цінності, спонукають до роздумів, пробуджують свідомість, дають уроки
мужності, гуманності, вселяють ненависть до гнобителів нації. Кожна
картина митця – це окремий настрій, окрема думка, навіть окрема
філософія. Але водночас- це частина великої життєвої правди,
панорамного зображення тогочасного життя українців, цілісна життєва
4. 4
філософія. Це філософія людини сильної духом, людини, яка стала
символом нації, її легендою.
Дана наробка сприятиме також піднесенню якості занять. Вона
містить рекомендації та поради щодо застосування репродукцій картин
Т. Шевченка на уроках українськоїмови і літератури та в позаурочнийчас.
У роботі подаються презентації до уроків, презентації картин, виконаних
митцем у різній техніці. У нагоді стане матеріал, де в хронологічному
порядку подається загальна характеристика мистецької спадщини
Тараса Григоровича. Як підсумок вивченого, пропонується провести
літературно-мистецький вечір «Тарас Шевченко - художник» із
застосуванням мультимедійних технологій.
Методичні матеріали допоможуть також привернути увагу
учнівської молоді до постаті Т. Шевченка як до духовного наставника,
творця української нації, та до його мистецьких творів, які сьогодні
звучать надзвичайно актуально. Комусь, можливо, це допоможе
розібратися у складному життєвому виборі, у формуванні світогляду,
іншому буде слугувати прикладом наполегливості, цілеспрямованості,
стійкості в досягненні мети.
Робота складається із п’яти розділів. У першому - подається
загальна характеристика мистецької спадщини Т. Шевченка, творів
живопису і графіки, що їх виконав художник в різних техніках протягом
усього життя. У другому розділі - методичні рекомендації щодо
використання репродукцій картин Тараса Григоровича науроках розвитку
мовлення з української мови у 5 - 8 класах, пропонуються зразки
презентацій. Третій розділ містить методичні рекомендації щодо
застосування репродукцій картин на уроках української літератури та
зразки картин, які учитель може використати до тієї чи іншої теми. У
четвертому розділі розкривається майстерність художника у різних
жанрах: акварелі, сепії, гравюрі, подаються методичні рекомендації та
зразки картин в презентаціях, які учитель може вибрати і на свій розсуд
використати на уроках у 5 - 11 класах чи факультативних заняттях,
гуртковій роботі. Деякі репродукції картин Т. Шевченка можуть бути
продемонстрованіна уроках світової літератури, історії, київщинознавства,
етики, світової культури.
У п’ятому розділі роботи подається зразок літературно-мистецького
вечора «Тарас Шевченко - художник» та презентація до нього. На даному
виховному заході учні поглиблять знання з біографії поета, ширше
познайомляться з картинами великого митця, вчитимуться читати їх,
пов’язувати з минулим чи сучасним, перейматися долею героїв, красою
зображення, що, безумовно, розвиває почуття прекрасного, формує
художні смаки.
Методичні рекомендації полегшать підготовку учителя до уроків з
вивчення мистецької спадщини Т. Г. Шевченка, допоможуть реалізувати
5. 5
можливості для організації різних видів навчальної діяльності, розвитку
творчої особистості, заохочення учнів до активної пізнавальної діяльності
та вибрати потрібний матеріал, той, що відповідає рівневі підготовленості
й інтересам учнів та умовам роботи в школі.
6. 6
І. Мистецька спадщина Т.Г. Шевченка – твори живопису і
графіки, що їх виконав митець в різній техніці протягом
усього життя
«Як художник, Шевченко заслужив собі добре й чесне ім’я. І на цьому
шляху він був одним із перших, хто звернувся до народних мотивів»
Л.Жемчужников
Т. Шевченко – видатний, по – справжньому народний і національний
художник - живописець, майстер рисунка, акварелі й сепії. Його мистецька
спадщина унікальна. Це яскрава сторінка в історії української і світової
культури. Художні полотна митця вражають глибоким психологізмом у
портретному жанрі, позначені новаторськими пошуками в побутовому
жанрі і пейзажі, значними досягненнями в техніці гравюри. З-під його
пензля, олівця, граверського штихеля та офортної голки вийшли твори,
пронизані думкою про красу світу і людини. В кожному його мазку,
штрисі – прагнення до гармонії, заклик до боротьби за кращу долю людей.
Мистецька спадщина Кобзаря нараховує 1200 робіт, це більше, ніж
його літературна творчість. Тільки автопортретів у нього понад шістдесят.
Завдяки цьому таланту Т. Шевченко здобув волю й перед ним відкрився
широкий світ.
Живописні й графічні твори за часом виконання їх датуються 1830 -
1861рр. й територіально пов'язані з Росією, Україною і Казахстаном. За
жанрами – це портрети, композиції на міфологічні, історичні та побутові
теми, архітектурні пейзажі й краєвиди. Виконано їх у техніці олійного
письма на полотні, а також аквареллю, сепією, тушшю, свинцевим олівцем
та в техніці офорта на окремихаркушах білого, кольорового та тонованого
паперу різних розмірів, а також у п’ятьох альбомах. Значну частину
мистецької спадщиниТ. Шевченка становлять завершені роботи, але не
менш цінними для розуміння творчогошляху й розкриття творчого методу
художника є і його численні ескізи, етюди, начерки та учбові студії. З усіх
творів лише незначна частина має авторські підписи, написи і ще менша –
авторські дати. Вивчення мистецької спадщини Шевченка в наш час дало
можливість встановити максимально точні дати виконання багатьох його
художніх робіт, визначити основні етапи розвитку творчості митця за
жанрами, тематикою й формальними ознаками.
За часом виконання всі живописні й графічні твори Т. Шевченка
можна поділити на три періоди: від перших робіт доакадемічного часу і до
заслання (1830-1847рр.), твори років заслання (1847-1857рр.) і роботи,
виконані після повернення із заслання до смерті художника (1857-1861рр.).
У межах кожного з цих періодів простежуються й коротші за часом етапи,
які об'єднують твори не тільки за певною тематикою, а й за художньою
вартістю їх і за технічними засобами виконання.
7. 7
За свідченням самого Тараса Шевченка, малювати він почав з
раннього дитинства - "хрестами й візерунками з квітками" (вірш "А.О.
Козачковському")обводив сторінкив саморобному зошиті (1822 -1826рр.),
а коли був у пана П. Енгельгарда козачком, - перемальовував лубки
(1829р.). З доакадемічних робіт збереглися малюнок олівцем "Погруддя
жінки"(1830р.), акварельний портрет П. Енгельгарда (1833р.), "Голова
жінки"(1834р.), портрети Катерини Абази іЄ. Гребінки (обидва – 1837р.),
серія композицій на історичні теми – "Смерть Лукреції" (1835р.),
"СмертьОлега, князя древлянського", "Олександр Македонський виявляє
довір’я своєму лікареві Філіпу" і "Смерть Віргінії"(всі – 1836р.), "Смерть
Богдана Хмельницького" (1836-1837рр.) і "Смерть Сократа" (1837р.). Ці
твори, незважаючи на несамостійність частини з них ("Погруддя жінки"),
перемальовано з невідомого оригіналу, а окремі малюнки на історичні
теми зроблено на зразок композицій, рекомендованих для екзаменаційних
робіт вступникам до академії мистецтв), свідчать про те, що ще до переїзду
в Петербург Т. Шевченко набув значної вправності в малюванні олівцем, а
в Петербурзі, очевидно, завдяки роботі у В. Ширяєва, порадам І. Сошенка
та праці в класах Товариства заохочення художників, він уперше почав
працювати тушшю - пером і особливо успішно – акварельними фарбами.
Це дало Шевченкові змогу підготуватися до вступу в Академію мистецтв.
У роботах художника доакадемічного періоду вже яскраво виявився
інтерес до суспільно вагомих тем. Його композиції стверджують
патріотизм, людську гідність, виражають протест проти насильства. У них
Т. Шевченко вперше звертається до вітчизняної історії.
Мистецька спадщина Тараса Григоровича періоду від вступу до
Академії мистецтв і до заслання (1838-1847рр.) становить окрему групу
живописних і графічних творів, що відзначається широкою тематикою,
появою нових жанрів, значним удосконаленням опанованих технічних
засобів вираження і звернення до нових. На творах Т. Шевченка цього
періоду особливо помітний вплив К. Брюллова: певна ідеалізація
зображуваного,романтичнапіднесеність, деяка умовність колориту. Разом
з тим Т. Шевченко учився в нього майстерності композиції, реалістичного
рисунка, мистецтва портрета. В цей же час він починає виступати як
представник критичного реалізму. В межах цього періоду виразно
простежуються етапи внутрішнього розвитку митця. Перший етап
припадає на 1838-1843рр. (до першої подорожі на Україну). Значну
частину творчості Т. Г. Шевченка цих років становлять студійні роботи –
рисунки олівцем, вуглиною та твори, виконані олійними фарбами. Серед
них – лише окремі рисунки з гіпсових моделей, а більшість зображення
живої натури. До цієї групи належить і виконана олією композиція
"Натурщик в позі св. Себастіяна" (1840-1841рр.). Виходячи за межі суто
учбових завдань, Т. Шевченко працює в цей час і над натурою власної
"постановки" (акварелі "Жінка в ліжку"1839-1840рр.; "Натурщиця"1840р.).
8. 8
Багато уваги приділяв він копіюванню творів свого вчителя К. Брюллова
(жанрові композиції "Перерване побачення", "Сон бабусі і онучки" –
обидві 1839-1840рр.). Робота над цими копіями допомогла Шевченкові
увійти в творчу лабораторію видатного художника, сприяла
удосконаленню майстерності в акварельному живописі. У перші роки
перебування в Академії Т. Шевченко виконував портрети, історичні та
жанрові композиції та ілюстрації (олівець, акварель, олійні фарби).
Опанування основами рисунка і технікою живопису позначалося на
професійному рівні оригінальних робіт, а з творчим зростанням митця і
його студійні малюнки набували високої художньої цінності. В портретах,
які художник виконував найчастіше на замовлення, він не задовольнявся
лише зовнішньою схожістю, а прагнув відтворити образ людини, риси її
характеру. Вершиною в цьому жанрі Т. Г. Шевченка академічного часу є
виконаний олією автопортрет (1840р.), з якого починається галерея
автопортретів. Нечислені жанрові композиції митця цього періоду є
етапними в історії українського мистецтва. Сепія "Хлопчик з собакою в
лісі"(1840р.) тематично близька до незнайденої картини "Хлопчик-жебрак,
що дає хліб собаці", яку рада Академії мистецтв 1840р. відзначила срібною
медаллю 2-го ступеня. Такої ж нагороди удостоєно й композицію
"Циганка-ворожка" (1841р.). Картина "Катерина" (1842р.), виконана
олійними фарбами, ввійшла в скарбницю українського побутового
живопису як один з перших творів критичного реалізму. Жанрові твори
Тараса Григоровича правдиво і поетично зображують життя українського
народу, глибше, ніж це було до того в українському мистецтві, підносять
соціальні проблеми. Успіхи жанриста позначились і на багатьох
ілюстраціях Т. Шевченка, які висунули його в число відомих ілюстраторів.
У перші рокинавчання в Академії мистецтв Т. Шевченко почав працювати
в пейзажному жанрі. Роботи останнього періоду перебування в Академії
свідчать про докорінний злам у творчості художника. Перша подорож на
Україну (квітень1843р.– лютий1844р.) визначила тематику і характер
творів митця, їхні жанри і співвідношення між ними. На Україні митець
далі працював над портретом, застосовуючи переважно олійні фарби
(портрети Маєвської, Г. Закревської, П. Закревського, дітей В. М .
Рєпніна). Ці твори набагато виразніші, глибше, ніж акварельні портрети
попереднього періоду, розкривають внутрішній світ портретованих. Вони
свідчать і про успіхи художника в оволодіннітехнікою олійного живопису.
Новий за характером і технікою виконання (туш, перо-штрих, а не контур,
як у композиціях доакадемічного періоду) автопортрет Т. Шевченка 1843р.
Рисунок тут ніби передував творам, виконаним у техніці офорта.
Мистецький доробок Тараса Григоровича часу перебування на
Україні складають портрети, підготовчі роботи до "Живописной
Украины", виконані олією дві картини – "Селянська родина" та "На
пасіці", пейзажі (тепер як провідний жанр), а також численні рисунки,
9. 9
серед яких і "Вдовина хата на Україні" та "Хата батьківТ.Г. Шевченка в с.
Кирилівці". Всі ці роботи свідчать про великий інтерес митця до життя
українського народу і його побуту, до природи й історичного минулого
України, про глибоке соціальне спрямування творчості художника. У
програмі до "Живописной Украины" вперше в українському мистецтві
проголошено думку про соціальну роль образотворчого мистецтва, а саме
видання поклало початок розвитковів українському мистецтві
офорта.оТворчість Т. Шевченка періоду від закінчення Академії до
заслання характеризують переважно портрет і пейзаж. Відомо сімнадцять
портретів цього часу, виконаних олією, аквареллю і олівцем, - свідчення
майстерності і популярності Тараса Григоровича як портретиста серед
широких кіл української інтелігенції. У пейзажах, виконаних аквареллю та
олівцем, переважає замилування просторами, затишними куточками і
особливо деревами з їхнім вибагливим і складним рисунком. Композицію
тут побудовано на другому плані; пізніше, десь з літа 1845р.,
спостерігаються перші спроби дати і третій план. Велике місце в творчості
Шевченка в цей час посідав історичний пейзаж, що зумовлено роботою
художника в Київській археографічній комісії, для якої він змальовував
архітектурні пам’ятки й історичні місця. В цих творах висока майстерність
поєднуютьсяз науково-документальною…точністю. …………..
Ретельне вивчення мистецької спадщини Шевченка, зосередження всіх
його творів у спеціальному музеї, публікація їх в академічному виданні
(1961-1964рр.) дали змогу об’єктивно оцінити великий за обсягом і
значний за мистецькою вартістю доробок художника періоду заслання.
Незважаючи на царську заборону, Т. Шевченко в роки неволі працював
плідно в усіх властивих йому й раніше жанрах. Всього відомо 124
завершені творий 220 ескізів та начерків, створених тоді. Змінилися тільки
співвідношення між жанрами, питома вага кожного з них у загальному
доробку митця. Найплідніше він працював у жанрі пейзажу – цьому
великою мірою сприяла участь в Аральській і Каратауській експедиціях.
Найчастіше художникові доводилося фіксувати натуру нашвидку – звідси
начерковий характер робіт, особливо рисунків у художніх альбомах. Ці
рисунки дуже лаконічні, часто це лише контури або контур з незначною
штриховкою. Деякі пейзажі часу Аральської експедиції Т. Г. Шевченко
завершував вже в Оренбурзі за олівцевими рисунками з помітками "для
пам’яті", а частіше покладався на свою виняткову зорову пам’ять. Про
велику спостережливість художника говорять і численні пейзажі, на яких
надзвичайно тонко зображено деталі не тільки на першому плані, а й на
другому і третьому. З особливою силою спостережливість митця
виявляється в численних малюнках науково-допоміжного характеру з
зображенням структури берегів Аральського моря та скель і урвищ, що
були важливими для геологічної характеристики місцевості. Такий
філігранний рисунок, не позбавлений і великої художньої цінності,
10. 10
очевидно, прислужився митцеві для пізнішої роботи в офорті. Пейзажі
митця часу обохекспедицій відрізняються від його пейзажів попереднього
періоду перевагою в них другого і третього планів, видовженою
композицією при широкому, часто відкритому обрії й надзвичайно
багатим і тонким колоритом. У глибоко емоційних і розмаїтих за настроєм
акварелях Т. Шевченко виступає як видатний майстер цієї техніки. Його
пейзажі дуже точно і правдиво відображають природуказахського краю, її
своєрідну красу.
Особливе місце в художній спадщині Т. Г. Шевченка років заслання
належить жанровим композиціям, що становлять кілька окремих
тематичних груп. Одна з них призначена побутові казахського народу
(сепії "Казахи в юрті", "Казахська стоянка на Кос - Аралі", "Казахський
хлопчик розпалює грубку", " Казахський хлопчик дрімає біля грубки",
"Казахи біля вогню" та акварель "Казах на коні", всі 1848-1849рр.). Ще
більше змальовокз життя казахів у дорожніх альбомах художника (ескізи і
начерки до закінчених сепій і акварелей). Значної розмаїтості і соціальної
гостроти казахів тема набула в другий період заслання поета (сепії "Тріо",
1851р.; "Пісня молодого казаха", 1851-1857рр.; "Байгуші під вікном", 1855-
1856рр. і "Казашка Катя",1856-1857рр.). У деякі твори ("Т. Г. Шевченко і
байгуші", "Т. Г. Шевченко і казахський хлопчик, що грається з кішкою"
1856-1857рр.) художник вводить свій автопортрет. Цим Шевченко
підкреслює своє глибоке співчуття до долі казахського народу.
Окрему групу становлять композиції на історичні, міфологічні,
літературні та біблійні теми ("Благословіння дітей", "Телемак на острові
Каліпсо", "Робінзон Крузо", "Самаритянка", "Казашка",
"МілонКротонський", "Нарцис та німфа Ехо", "Св. Себастіан",
"Умираючий гладіатор", всі – 1856р.). Усім їм властиве глибоке
психологічне трактування…образів.…….…………
. Третя, цілком самостійна, група жанрових композицій - це сепія
сепій "Притча про блудного сина", яку Тарас Григорович мав намір
відтворити в гравюрі. Викриття експлуататорського ладу досягає тут
найбільшоїгостроти.Портретнітвори Т. Шевченка років заслання виконано
переважно сепією або італійським олівцем (лише кілька портретів в
Оренбурзі – аквареллю). Вони досконаліші щодо композиційної побудови,
глибше розкривають психологічний стан портретованих і являють собою
новий крок у розвитку реалізму художника. Часто Т. Шевченко вводить
портрет у жанрові композиції ("О. Бутаков і фельдшер О. Істомін під час
зимівлі на Кос - Аралі" (1848-1849рр.); "Т. Г. Шевченко серед товаришів"
(1856р.); "Т. Г. Шевченко малює…товаришів»(1855-1857рр.).
Творчість Т. Г. Шевченка років заслання переконливо доводить, що
митець не тільки не втратив здібностей як художник, а навпаки, досяг ще
вищого рівня в усіх жанрах мистецтва: портретному, пейзажному і
побутовому. В його творах цього часу наповну силу пролунала соціальна
11. 11
тема й виявилася інтернаціоналістична позиція художника. Крім того,
творироків заслання свідчать про те, що Т. Шевченко, хоч і був відірваним
від академії, не забував про неї. Безсумнівний відгомін академічної школи
відчувається у виконаних художником у цей час композиціях на історичні,
міфологічні й літературні теми.
Мистецька спадщина Т. Шевченка останнього періоду життя
кількісно невелика. В цей час він багато працював над офортом і досяг у
ньому, порівняно з офортом 1844р., нових успіхів. Серед пейзажів
переважають етюди й начерки, виконані 1857р. на пароплаві, коли поет
їхав з Астрахані до Нижнього Новгорода, та краєвиди, створені на Україні
під час третьої подорожі 1859р. (винятком хіба що є офорти "Вечір в
Альбано поблизу Рима. Ліс" – за твором М. Лебедєва та "Мангишлацький
сад" – за власним малюнком). Усі ці пейзажі незалежно від міри їхньої
завершеності, свідчать про зрослу майстерність Т. Шевченка-пейзажиста в
останній період життя.
Це виявляється в підкресленні другого і третього планів, у побудові
композиції на широкому обрії та у перевазі повітряної перспективи над
лінійною, в глибокій ліричності та емоційності краєвидів. .
До жанровихкомпозицій Т. Шевченко звертався лише повернувшись
до Петербурга. Більше працював в офорті ("Дві дівчини","Свята
родина","Притчапро робітників на винограднику"). Всі - 1858р. "Сама собі
своїй господі", "Приятелі", "Старець на кладовищі", всі - 1859р.).
Особливий інтерес викликають портретні роботи Т. Шевченка останнього
періоду його творчості, які він виконав італійським олівцем і крейдою на
тонованому папері та в техніці офорта. Для портретів олівцем характерні
смілива, соковита лінія й соковитий штрих. Шевченко намалював їх на
пароплаві під час переїзду по Волзі, потім у Нижньому Новгороді, Москві,
на Україні та в Петербурзі. Вони близькі до портретів, виконаних у
Новопетровському укріпленні, але набагато контрастніші та виразніші
щодо внутрішньої характеристики портретованих, хоч сам рисунок у них
значно лаконічніший. Ціла галерея офортних автопортретів (шість) і
портрети віце-президента Петербурзької академії мистецтв Ф. Толстого та
професорів академії Ф. Бруні та П. Клодта й академіка І. Горностаєва є
визначним здобутком не лише в мистецькій спадщині Шевченка, а й в
усьому тогочасному офорті.
Т. Г. Шевченко зробив великий внесок у розвиток портрета,
побутового жанру і пейзажу. Він виступав як один з перших на той час
офортистів України й Росії. Його реалістична творчість сповнена великого
соціально-викривального змісту й відзначається глибокою народністю,
інтернаціональними мотивами і гуманізмом. Твори Тараса Григоровича
мали вплив на весь розвиток українського мистецтва, вони служать
життєдайним джерелом для багатьох поколінь українських художників.
13. 13
ІІ. Методичні рекомендації щодо використання репродукцій
картин Т. Шевченка на уроках розвитку мовлення з
української мови у 5 – 8 класах
Серед багатьох полотен Т. Шевченка знаходимо роботи, на яких
зображені діти з вірним другом – собакою. Найвідоміші – це акварель
«Дівчина з собакою» ( 1845р.), сепія «Хлопчик з собакою в лісі» (1845 р.) .
Остання робота тематично близька до незнайденої картини «Хлопчик-
жебрак, що подає хліб собаці», яку рада Академії мистецтв у 1848 р.
відзначила срібною медаллю другого ступеня.
Пропонуювикористати дані репродукції картин Т. Шевченка на уроці
розвиткумовлення у 5 класі під час вивчення теми «Твір – опис тварини за
картиною». З молодших класів учні більше знають Тараса Григоровича як
поета, автора безсмертного «Кобзаря», тому їм буде цікаво більше
дізнатися про Т. Шевченка як художника.
Урок доцільно провести в нестандартній формі, що дає можливість не
тільки засвоїти дану тему, але і ввести школярів у неповторний світ
мистецтва, навчати не лише бачити красу картини, але і вміти відчувати,
розуміти авторськеполотно, те, що ховається за зображеним, розуміти, яку
думку, ідею хотів передати художник.
Працюючи над складанням опису за картиною, потрібно довести
учням думку про гуманне ставлення людини до світу природи,
пробуджувати почуття любові, доброти до тварин, що є на сьогодні дуже
важливим. Діти звернуть увагу, як дівчинка правою рукою обережно
підтримує собаку за лапку, а лівою лагідно обнімає її. Тварина відчуває
тепло, ніжність рук дівчинки, її доброту, тому поводиться спокійно,
довірливо дивиться у вічі, здається, ладна виконати будь-яке бажання
свого друга.
Картина «Портрет дівчини з собакою» подобається п’ятикласникам,
вона близька їм за тематикою та ідейним спрямуванням. Робота передає
дружбу дівчинки і собаки, розкриває красу дитячої душі, її чистоту,
скромність, ніжність.
Отже, важливо залучати дітей до світу мистецтва ще з дитинства,
вчити їх любити оточуючий світ, природу, щоб душа кожного
наповнювалась любов’ю, добром, милосердям, прагнула краси, тоді,
можливо, стане менше зла, жорстокості, про що у свій час мріяв і Великий
Т. Г. Шевченко.
Коли шестикласники будуть учитись писати твір-оповідання за
жанровою картиною, доречно ознайомити їх із полотном Т. Шевченка
«Селянська родина», яку написав митець у 1843р., коли приїхав на
Україну, де не був 14 років. Що ж побачив Тарас у милому серцю краї?
Злидні, горе, страждання, стогін народу. Свій біль за скривджений народ і
свою ненависть до його гнобителів вилив він у поезіях, зокрема у вірші «І
14. 14
виріс я на чужині». Ці почуття знайшли відображення і на картині
«Селянська родина».
На уроці учні глибше познайомляться із життям селян часів
Тараса Григоровича, їхнім побутом. Картина розповість також і про любов,
злагоду в сім’ї, передасть ідею торжества добра в родинних стосунках.
Перш, ніж складати оповідання за картиною, пропоную провести
творче конструювання. Школярі, працюючи в мікрогрупах, учитимуться
досліджувати окремо взяті постаті, предмети першого і другого планів
картини, а потім проведуть колективне прочитання даної роботи.
З метою поглиблення знань про живопис та його жанри, варто
показати невелику виставку на тему:»Жанрова картина в українському
живописі», яку представить заздалегідь підготовлений учень (учні).
Таким чином, картина Т. Шевченка «Селянська родина» є
пізнавальною, цікавою шестикласникам не лише сюжетом, образами,
майстерним зображенням дійсності, але й насичена ідейним змістом, що
спонукає задуматись кожного над важливими суспільними проблемами,
зокрема проблемами взаємовідносин в українській родині.
Учні дійдуть висновку, що об’єднує всіх у сім’ї, зігріває теплом
жінка – дружина і мати, якій на картині відведено найбільше уваги. Автор
своїм твором передає найблагороднішу в світі любов – любов матері до
дитини.
Т. Г. Шевченко – великий майстер портретного жанру. Тому під час
роботи над описом зовнішності людини за картиною у 7 класі доречно
поглибити знання школярів про великі досягнення митця у цій галузі,
розповісти, що Тарас Григорович створював портрети протягом усього
свого життя, працював і в техніці олійного живопису, і акварелі, і сепії, і
гравюри, і олівця. Він створив цілий ряд портретів художників,
письменників, просто знайомих. До найбільш відомих належать картини
«Циганка-ворожка», «Катерина», за які Академія мистецтв нагородила
Т. Шевченка срібними медалями. Привертають увагу портрети
Є. Гребінки, І. Крилова, пана Енгельгардта, виконані аквареллю.
Художник не задовольнявся лише зовнішньою схожістю, а прагнув
відтворити образ людини, риси її характеру. Тільки автопортретів у нього
понад шістдесят. Під час перебування в Україні Тарас Григоровичнаписав
цілий цикл живописних портретів української дворянської інтелігенції. До
них належать жіночі портрети , серед них – «Портрет Ганни Закревської».
Учням подобається зовнішність загадкової жінки. Картина викликає
приємні почуття, зворушує чистотою, щирістю, ніжністю зображення.
Важливо, що Тарас Григорович знайшов такі тонкі відтінки і переходи
тонів, які допомогли йому не лише змалювати красу Ганни Закревської,
але й показати її вдачу, настрій.
На уроці розвитку мовлення у 8 класі під час вивчення теми «Твір-
опис пам’яток історії та культури за картиною в художньому стилі»
15. 15
учитель зверне увагу на важливість вивчення пам’яток історії і культури,
їх значення у житті людини, суспільства, на те, чому важливо навчитися
складати такий опис.
Цінним матеріалом можуть стати мистецькі твори Т. Шевченка
періоду перебування його у складі Київської археографічної комісії.
Важливо ознайомитиучнів з відомими картинами «Видубицькиймонастир
у Києві», «Аскольдова могила», « Костьол у Києві», «Собор Почаївської
лаври» та іншими, які стали справжніми шедеврами Т. Шевченка-
художника. Учитель запропонує описатиодну з них – картину «Почаївська
лавра з півдня», яка вражає своєю красою, багатством, величчю,
урочистістю, чіткістю і строгістю архітектури. На уроці варто з’ясувати,
що твір виконано в техніці акварелі, і це дало змогу авторові передати
найменші відтінки не тільки пейзажу, але й власного настрою.
Учні дійдуть висновку, що майстерність Т. Шевченка-художника
найбільшою мірою виявилась у цілісності і художній довершеності твору,
що це твір не просто великого майстра пензля, а й громадянина, який
правдиво відтворив життя і побут жителів Почаєва.
[Презентація 1 - 4]
16. 16
ІІІ.Методичні рекомендації щодо використання репродукцій
картин Т.Шевченка на уроках української літератури
3.1 «Україна часівШевченка. Розповідьпро дитинство поета», 5 клас.
Презентація 5
Т.Г.Шевченка п’ятикласники знають більше як поета, автора
відомого «Кобзаря». Тому буде доречно на уроці літератури поглибити
знання учнів про Т. Шевченка-художника, запропонувавши переглянути
репродукції картин «Портрет батька» (1830р.), «Хата батьків» (1843р.),
«Селянськеподвір’я» (1845р.), «У В’юнищі» (1845р.), «Селянська родина»
(1843р.), які правдиво зображують життя українців часів Тараса
Григоровича, показують їхній побут, звичаї, глибоко порушують соціальні
проблеми. Учні можуть порівняти життя селян часів кріпаччини із
сучасністю, висловити думку про Т.Шевченка, який пізнав і тяжке
сирітство, і безправність та жорстокість існуючого ладу, і тому все своє
життя присвятив головному – боротьбі за кращу долю свого народу, за
вільне, щасливе життя українців.
3.2.»Історичне минуле у творчості Шевченка», 6 клас. Презентація 6
Розглядаючидану тему, важливо розповісти учням, що Т. Шевченко
з дитинства захоплювався минувшиною. Розповіді старенького діда Івана
про Коліївщину хвилювали маленьке серце, будили уяву, наповнювали
душу гордістю і любов’ю до тих, хто боровся з несправедливістю,
вселяли ненависть до гнобителів рідного народу, формували поняття
власної гідності і честі. Пізніше поет пройметься особливим ставленням
до козаків – безстрашних борців за волю, незалежність рідної України,
тому у своїх творах він часто буде ідеалізувати їх. Картини «Козацький
бенкет (1838р.) та «Невольник» (1843р.), введуть учнів в атмосферу тих
часів, коли славні козаки вели боротьбу з монголо-татарами та польською
шляхтою, розкажуть про звичаї, побут козаків, додадуть ще глибшого
патріотичного звучання.
3.3. «Т.Шевченко. «Тополя», «Заповіт», 7 клас. Презентація 7
Аналізуючи баладу Т.Шевченка «Тополя», учитель обов’язково
зупиниться на фольклорній основіцього твору, розповість про те, що наші
предки – слов’яни вірили у можливість переселення душі людини на
рослину. Картина «Тополя» Т.Шевченка, виконана олівцем у 1839р., може
бути найкращою ілюстрацією до балади, введе учнів у світ первісних
народних уявлень, вірувань, розкриє нерозривний зв’язок людини і
природи, особливе ставлення до неї.
Розповідаючи про роботу Т.Шевченка у Київській археографічній
комісії 1845р, слід сказати, що великий митець відвідав Переяслав,
приміські села. Художник змальовував старовинні будівлі, хрести, церкви.
На жаль, у В’юнищі застудився і тяжко захворів. У Переяславський період
Шевченко створив не лише безсмертний «Заповіт», але й написав відомі
17. 17
картини, зокрема «Вознесенський собор у Переяславі», «У Василівці», «У
В’юнищі», які допомагають пізнати історію свого народу, і сьогодні, як
ніколи, дають нам можливість відчути той дух епохи, в яку жив великий
геній.
3. 4. «Творчість Шевченкаперіодузаслання», 8 клас. Презентація8
Поглиблюючи знання учнів про творчість Т.Г.Шевченка періоду
заслання, доречно використати автопортрет, виконаний олівцем у
1847році на засланні в Орській фортеці, де Шевченко зображений у
солдатському мундирі й кашкеті-безкозирці з блідим, виснаженим
недугами обличчям і сповненими скорботи очима. Картини «Укріплення
Раїм», «Пожежа в степу», «Новопетровське укріплення з моря», «Сад біля
Новопетровського укріплення»,. «Мангишлацький сад», «Шевченко серед
товаришів» та інші передадуть не лише своєрідні пейзажі чужого краю, а й
атмосферу, життя Шевченка на засланні довгих десяти років. Учитель
зверне увагу, що за час заслання в Казахстані митець зробив десятки сепій
з життя казахського аулу того часу, покаже найбільш відомі роботи -
«Казашка Катя», «Казахський хлопчик грається з кішкою», «Казахи біля
вогню», «Тріо» та інші, що передають побут казахського народу, його
життя, гостро порушують соціальні проблеми.
3.5. «Рання творчість Т.Шевченка», 9 клас. Презентація 9
Характеризуючи ранній період творчості Тараса Григоровича,
учитель зосередить учнів на тому, що митець широко використовував
народні образи, мотиви. Картини «Тополя», «Русалки» можуть бути
ілюстраціями до балад «Причинна», «Тополя», «Лілея». Розповідаючи про
І.Котляревського, якому поет присвятив свій вірш, доречно
продемонструвати картину «Будинок Котляревському в Полтаві».
Художнє полотно «Чигирин з Суботівського шляху» розповість про місце,
де формувався гайдамацький рух, кувалась воля українців.
3.6. «Роздуми поета про минуле і майбутнє України», 9 клас.
Презентація 10
Відомо, що тема минувшини посідає визначне місце і в поетичній, і
в мистецькій творчостіТ. Шевченка. Репродукції картин «Смерть Богдана
Хмельницького», «Смерть Олега, князя древлянського», «Дари в
Чигирині» та інші розкривають великий інтерес митця до історії свого
народу, прагнення вивчати і пізнавати її. Аналізуючи на уроках вірші
«Чигирине, Чигирине..», «Стоїть в селі Суботові», містерії «Великий
льох», важливо проілюструвати їх роботами самого автора - картинами
«Чигирин з Суботівського шляху», «Богданова церква в Суботові»,
«Богданові руїни в Суботові», які викликають почуття суму, жалю, але
разом з тим і викликають зневагу, осуд до гнобителів нації, пробуджують
віру в майбутнє України, прагнення відстоювати її волю, незалежність і
демократію.
3.7. «Тема жіночоїдолів творчостіШевченка», 9 клас. Презентація 11
18. 18
Розповідаючипро роль жінки у житті і творчостіТараса Григоровича
Шевченка, учитель продемонструє портрети, виконані самим автором у
різній техніці в різний період життя – «Портрет А.Закревської», «Портрет
Ускової з донькою», «Портрет ЛикериПолусмакової». Важливо сказати
учням, що тема поеми «Катерина» полонила творчу уяву Шевченка-
художника. Він написав картину в 1842 році, на якій зобразив епізод
розлуки дівчини з коханим. Це олійне полотно учитель обов’язково
використає як ілюстрацію до поеми. Потрібно акцентувати увагу, що за
роботи«Катерина», «Циганка-ворожка» Тарас Григоровичбув удостоєний
срібних медалей Академії мистецтв. Картина «Сліпа з дочкою» розкриє
тяжку долю жінки – матері в умовах кріпаччини, пробудить милосердя,
співчутливе ставлення до знедолених, спонукає задуматись над змістом
життя людини.
3.8. «Період заслання і після заслання», 9 клас. Презентація 12
В даний період життя, незважаючи на царську заборону, Т.
Шевченко плідно працював в різних жанрах мистецтва. Він залишив
великий за обсягом і значимий за мистецькою вартістю доробок. Учитель
може вибрати зразки репродукцій картин цього періоду і на власний
розсуд використати на уроках, зверне також увагу на роботу Тараса
Григоровича в техніці офорта, за що Академія мистецтв присудила йому
звання академіка гравюри. Важливо продемонструвати серію
автопортретів, виконаних в останній період творчості.
3.9. «Шевченко і Біблія», 9 клас. Презентація 13
При вивченні теми варто скористатися репродукціями картин
Т. Шевченка «Видубицький монастир у Києві», «Церква всіх святих у
Києво-Печерськійлаврі», «Костьол у Києві», «Почаївська лавра з півдня»,
які художник писав з особливим піднесенням і натхненням, виражаючи
своє розуміння ідеї Бога. Важливо ознайомити учнів із серією сепій
«Притча про блудного сина», де викриття експлуататорського ладу досягає
найбільшої гостроти. Такої емоційної напруги, широти узагальнення,
революційної спрямованості не було в жодному мистецтві того часу.
Прикладом того, що Тарас Шевченко широко використовував біблійні
мотиви, образи, притчів своїйтворчості, може стати його робота «Притча
про робітників на винограднику», виконана в офорті в 1858 році.
19. 19
ІV. Шевченко – неперевершений майстер офорту, акварелі,
сепії
Методичний коментар
Сьогодні ми знову і знову відкриваємо нового Тараса Шевченка. І
що більше пізнаємо його, тим більше знаходимо нового, незвіданого, дуже
цінного. Феномен великого митця залишається до кінця не пізнаним, його
твори – унікальні, і це викликає захоплення усіх митців в усьому світі.
У даному розділі представлені найкращі зразки репродукцій картин
Тараса Григоровича, виконаних у різній техніці протягом усього його
життя.[Презентація 14 - 16 ].
Без сумніву, високого ступеня досконалості художник досяг в
офорті. Серія гравюр «Живописна Україна» (1844р.) – справжній шедевр
великогомитця, перший твір зрілого реалізму в українській графіці. Його
відтиски «Дари в Чигирині 1649р.», «Судня рада», «Старости», «Казка»,
«У Києві», «Видубицький монастир у Києві» показують красу України,
щедро втілену в природі, людях, історії. Т.Шевченко плідно і із
захопленням працював над удосконаленням цієї техніки, вивчав світову
гравюру і досяг значних успіхів. Серед досягнень Шевченка-гравера слід
назвати і такі роботи, як «Притча про робітників на
винограднику»(1858р.), «Автопортретіз свічкою»(1860р.), «Автопортрет у
шапці та кожусі» (1860р.), «Дві дівчини» (1858р.), «Приятелі» (1859р.),
«Старець на кладовищі» (1859р.), «Портрет Ф.Толстого» (1860р.),
«Портрет Ф.Бруні», (1860р.), «Портрет П. Клодта»(1861р.). За особливі
досягнення Шевченка в галузі офорту Академія мистецтв присвоїла йому
звання академіка гравюри.
Високої майстерності досяг Т.Шевченко в акварельному живописі,
який вражає своєю яскравістю, силою і разом з тим легкістю і прозорістю
зображення. Серед картин, створених аквареллю – портрети інтелігенції,
друзів, знайомих. В пейзажах переважає замилування просторами,
затишними куточками і особливо деревами з їхнім вибагливим і складним
рисунком. Роботи, створені на засланні, дуже точно і правдиво
відображають природу казахського краю, її своєрідну красу. У глибоко
емоційних і розмаїтих за настроєм акварелях Тарас Григорович виступає
як видатний майстер цієї техніки.
Талант Т.Шевченка виявився і в сепії, значну кількість картин він
присвятив міфологічним, історичним, літературним темам. Ці роботи
свідчать про великі художні здібності майстра, його блискучу техніку,
широкий творчий діапазон. За час заслання в Казахстані митець виконав
десятки чудових сепій з життя казахського аулу того часу. Ці роботи, за
словами Р. Тажибаєва, роблять його справжнім Рембрандтом,
основоположником національного живописного казахського мистецтва.
20. 20
Окремо слід відзначити серію сепій «Притча про блудного сина» (1856 –
1857рр.), в якій викриття експлуататорського ладу досягає найбільшої
гостроти. Картини «У хліві», «У шинку», «Програвся у карти», «Серед
розбійників», «На кладовищі», «У в’язниці», «Кара колодкою», «Кара
шпіцрутенами» є одним із найбільших здобутків у світовому мистецтві
середини XІX століття.
21. 21
V. Сценарій літературно – мистецького вечора
«Тарас Шевченко – художник»
Для учнів 8 – 11 класів
Мета: поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях Великого
Кобзаря та його мистецьку спадщину; формувати загальнолюдські
цінності, художні смаки; розвивати почуття прекрасного, цікавість до
різних видів мистецтва, зокрема і до образотворчого; виховувати в
школярів естетичні потреби, патріотичні почуття, шану і глибоку повагу
до великого митця України –Т.Г.Шевченка.
Обладнання: кімната оформлена в українському стилі, портрет
Т. Г. Шевченка, виставка творів Кобзаря, телевізор, мультимедійний
супровід, епіграф
Природа прекрасного така, що чим більше на шляху до нього
трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на зразок того
найшляхетнішого і найтвердішогометалу, який чим більше треться, тим
прекрасніше виблискує
Г. Сковорода
Учитель:Історії світової культури відомі приклади, коли в одному митцеві
щасливо поєднується поетичне і художнє обдаровання. До таких
феноменів належить Тарас Шевченко. Ми добре знаємо його як
геніального поета, талановитого прозаїка і драматурга, але часто
забуваємо, що він — видатний, по-справжньому народний і національний
художник-живописець, майстер рисунка, акварелі й сепії. Пропонуємо
подивитися літературно – мистецький вечір на тему: «Тарас Шевченко –
художник».
22. 22
Звучить лірична мелодія
Ведуча:Художня спадщина Т. Шевченка — це яскрава сторінка в історії
української і світової культури. З-під його пензля, олівця, граверського
штихеля та офортної голкивийшли змістовні, реалістичні, викінчені твори,
пронизані думкою про красу світу і людини. В кожному його мазку, в
кожному штрисі — прагнення до гармонії, заклик до боротьби за кращу
долю людей.
Тож перегорнемо цю сторінку, згадаємо час, у який жив великий
митець, про велику притягальну силу мистецтва, яку він відчув на собі ще
хлопчаком, про віще слово батька, сказане Тарасові перед смертю.
Переглянемо фрагмент фільму із участю відомого актора Богдана Ступки.
Перегляд фрагмента фільму «Дитинство Т. Шевченка. Заповіт».
Ведучий:Не вийшло з поета ні землероба, ні пастуха, ні кухаря, ні лакея-
козачка. Ще коли був кухарчуком, Т. Шевченко зібрав колекцію малюнків,
які тільки траплялися, і при нагоді йшов у сад, розвішував там малюнки на
деревах, милувався ними, брався за олівця і перемальовував. Хлопчик
настільки захоплювався, що не раз його заставали за таким «чудним»
заняттям і добре чубили.
Козачком Тарас так само, криючись, малював, і хоч пан люто
покарав його за те, віддав таки вчитися малярства до Ширяєва в
Петербург. Саме велика пристрасть до мистецтва змушувала юного
художника ходити ночами в Літній сад, дей відбулася знаменита його
зустріч із Сошенком. І в засланні,маючи сувору заборону малювати й
писати, Т. Шевченко і писав, і малював, хоч бував за те не раз караний.
«Караюсь, мучуся... але не каюсь», — узагальнив увесь свій гіркий досвід
Тарас Шевченко. Чи не доречно при цьому згадати вислів Григорія
Сковороди:«Природапрекрасного така, що чим більше на шляху до нього
трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на зразок того
23. 23
найшляхетнішого і найтвердішогометалу, який чим більше треться, тим
прекрасніше виблискує».
Ведуча:Прослухаємо хронологічні відомості про Т. Шевченка –
художника,ознайомимося з його творами в образотворчому мистецтві.
Виступи учнів.
Перший учень: 3 1832 р. починається навчання Т. Шевченка живописної
справи. Поміщик віддав його у майстерню художника В. Ширяєва. Юний
Тарас працює в нього за контрактом. Виконує акварельні портрети
Енгельгардта та невідомої жінки.Білими літніми ночами перемальовує
статуї в Літньому саду в Петербурзі.
4 жовтня 1835 р. комітет Товариства заохочення художників, роз-
глянувши малюнки Т. Шевченка, визначив, що вони заслуговують на по-
хвалу.
Другий учень:У 1836-1837 рр. у Петербурзі Тарас знайомиться з
українським художником Іваном Сошенком, відвідує вечірні класи
Товариства заохочення художників. Виконує малюнки «Олександр
Македонський виявляє довір'я своєму лікарю Філіпу", «Смерть Віргінії»,
«Смерть Олега — князя древлянського», «Смерть Б. Хмельницького» та
ін.
Ці роботи були настільки майстерними, що світило російського
живопису, Карл Брюллов, не лише зробив що міг для викупу Т. Шевченка
з кріпацтва, а й узяв його до свого класу в Академії.
Третій учень: У 1839 р. за малюнок з натури Рада Академії мистецтв
нагородила Т. Шевченка срібною медаллю. На виставці в Академії
мистецтв цього ж року експонувалися два його портрети.
27 вересня 1840 р. Рада Академії мистецтв відзначила Т. Шевченка
срібною медаллю за картину «Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці».
26 вересня 1841р. Рада Академії мистецтв нагородила Т. Шевченка
срібною медаллю за картину «Циганка-ворожка».
24. 24
1842 р. написав картину «Катерина», виконав ілюстрацію до твору М.
Гоголя «Тарас Бульба». 1843 р. — подорожує по українських містах і
селах. Малює сцени з життя селян, портрети.
Виступи мистецтвознавців
Перший учень:«Марія» (Ілюстрація до поеми Пушкіна «Полтава»),
акварель 1840 року, свідчить про зацікавлення юного Шевченка романтич-
ною поезією та українською старовиною. Із самою поемою Шевченко
полемізуватиме впродовж усього життя, але в ті петербурзькі часи вона
стала нагадуванням про непросту минувшину України.
Акварель «Циганка-ворожка» (1841 р.) удостоєна срібної медалі
Академії мистецтв. Це зразок побутового жанру: мила нехитра сценка із
сільського повсякдення.У сюжеті відчувається авторське розуміння життя
як поєднання буденного й доленосного, ретельно відпрацьована техніка
акварелі... Бажає й боїться почути про своє майбутнє вродлива молода
селянка. Поштиво схилилася перед чужою долею ворожка, не поспішаючи
розкриватитаємниці. Сміливо дивляться очікучерявого дитяти, цей погляд
прямий і невідворотний, як сама доля.
Другий учень: Олійне полотно «Катерина» (1842 р.) теж є зразком
побутового жанру. У центрі картини — молода дівчина-жінка, героїня
однойменної поеми.
Тема поеми „Катерина" полонила також творчу уяву Шевченка-
художника. Він написав картину в 1842 році, на якій зображено епізод
розлуки дівчини з коханим. Знеславлена, зажурена Катерина показана
крупним освітленим планом. У тіні на другому плані — офіцер-спокусник,
що крадькома, оглядаючись, утікає від дівчини. Картина є художньою
ілюстрацією до зав'язки в поемі.
Прийшли вісті недобрії —
В поход затрубили.
Пішов москаль в Туреччину.
25. 25
Уважно придивляючись до героїв картини, переконуємося, що вже
ніколи не повернеться панич-офіцер до Катерини, не матиме майбутня
дитина батька. Катерину чекає тяжка доля зганьбленої покритки, її мате-
ринство прикуте до ганебного стовпа „грішної любові". Усе життя
носитиме вона тяжкий хрест дівочого „гріхопадіння". Роль автора поеми
певною мірою на картині виконує селянин-ложкар, що сидить під старим
дубом і, сумно дивлячись на Катерину, співчуває її жіночій недолі. Автор
роздумує, повчає, застерігає, хвилюється, любить, розкриває своє
ставлення до героїні твору.
Третій учень:Під час перебування в Україні 1843р. Шевченко написав
цілий цикл живописних портретів української дворянської інтелігенції. До
них належать жіночі портрети і серед них - «Портрет Ганни Закревської».
Послухайте його історію.
З портрета на нас дивиться вродлива жінка великими темно-
голубими очима. А в них і срібляста поволока, і лукавинка. Коли довго
дивишся в її очі, то вони здаються живими і навіть випромінюють тепло.
Западає в душу погляд. Смуток і потаємний душевний біль в очах красуні
в куточках затиснутих губ. Від цього стає чомусь неспокійно і тривожно.
Вираз обличчя відзначається загадковістю. Сором’язлива, ледь вловима
усмішка блукає на ньому.
Т. Шевченко знайшов такі тонкі відтінки і переходи тонів, які
допомоглийомуне лише змалювати красу Ганни Закревської, а й показати
її вдачу і настрій. Все це сплавлюється в сповнений високої поетичності
образ, в якому чарівність жінки та її внутрішня змістовність не
переплітаються. Промине п'ять років — і в далекому Кос-Аралі засяють
Шевченкові, наче зорі, променисті мрійні великі здивовані очі Ганнусі,
защемить-затужить серце і з'явиться найпроникливіший ліричний вірш з
присвятою«Г.З.». Згадаютьсяйомурідні місця, дорогісерцю люди. І серед
26. 26
них - та єдина, його доля, його мрія, його незабудка, до якої він
звертається щиро і задушевно:
Ніколи
Ти не здавалась мені
Такою гарно - молодою
І прехорошою такою
Так, як тепер на чужині,
Та ще й в неволі. Доле! Доле!
Четвертий учень: Олійне полотно побутового жанру «Селянська родина»
(1843 р.) сюжетно втілює ще одну мрію Шевченкового життя — навіки
втрачений земний рай родинної злагоди.
На картині бачимо шматочок подвір’я, стареньку, під солом’яною
стріхою хату. Тут, у затишку, наприкінці довгого літнього дня зібралася
селянська родина – молоді батьки, їх синочок, дідусь. Малюк, очевидно,
бешкетуючи, розбив ненароком горщика. Першим порухом батька було
покарати сина за вчинену шкоду. Але мати заступилася за хлопчика,
благаючи батька простити йому. І той полагіднішав, заспокоївся, прагне
приласкати сина. За цією маленькою сімейною драмою уважно стежить
дворовий пес. Трохи далі, на розі хати, сидить і гріється в променях
призахідного сонця сивий дідусь, якому, здається, байдуже до всього, що
діється на подвір’ї.
Якщо уважніше придивитись до картини, то можна побачити
набагато більше, ніж здається на перший погляд. У родині панують любов
і злагода-Т.Шевченко передає ідею торжествадобрав родиннихстосунках.
Виступ літературного критика
У 1844 р. Т. Шевченко видав альбом офортів «Живописная
Украйна».
27. 27
«Нарисую види, які є на Україні, чи то історією, чи то красотою
прикметні, вдруге — як теперішній народ живе, втретє — як він колись
жив і що виробляв» (з листа до О. Бодянського).
А в листі до П. Гессе від 1 жовтня 1844 року читаємо: «Мне кажется,
будь родина моя самая бедная, ничтожная на земле — и тогда бы она мне
казалась краше Швейцарии и всех Италий. Я, как член ее великого
семейства, служу ейежели не на существеннуюпользу, то, по крайней мере,
на славу имениУкраины. Обладаяискусством в живописи, предпринял я
издание, названное мною «Живописная Украйна».
Виступи учнів
Перший учень:У 1845 р. одержує від Академії мистецтв звання
художника. У цьому році виконав багато портретів і малюнків.
1846 р. За завданням Київської археографічної комісії замальовує
архітектурні та історичні пам'ятки на Чернігівщині, Київщині, Волині й
Поділлі.
У 1847 р. виконує портрети та замальовки.
30 травня 1847 р. Т. Шевченкові оголошено вирок про заслання його в
окремий Оренбурзький корпус рядовим солдатом із забороною писати й
малювати.
1848 р. Все ж продовжує малярську творчість. У травні зарахований до
складу експедиції, яка досліджувала Аральське море. Керівник експедиції
О. Бутаков намагався полегшити становище Т. Шевченка. У вересні
експедиція зупинилася зимувати на острові Кос-Арал. Намалював
краєвиди берегів та островів Аральського моря і жанрові сцени з життя
казахів.
Другий учень: До кращих творів Т.Шевченка з життя і побуту казахів
належить сепія – портрет «Казашка Катя».
У цій невеличкій картині – і схиляння перед незайманою красою, і
безмірна повага до степового народу, і розуміння глибини його почуттів.
28. 28
У 1850 р. виконує ряд портретів на замовлення. 23 квітня Шевченка
заарештовано за порушення царської заборони писати й малювати. 12
травня його відправлено до Орської фортеці у в'язницю. У вересні
висилають до Новопетровського укріплення на півострів Мангишлак, куди
він прибув 17 жовтня.
У 1851 р. перебуває під посиленим наглядом. У травні в укріплення
прибула експедиція по розшуках кам'яного вугілля в горах Кара-Тау. Се-
ред членів експедиції були друзіТ. Шевченка. На їхнє прохання комендант
укріплення призначивТ. Шевченка до загону солдатів, яким доручалась
охорона транспорту експедиції. Під час експедиції він виконав багато ма-
люнків олівцем, сепій, акварелей «Ханга-Баба», "Туркменські арби в Кара-
Тау», «Тріо», «Циган» та ін.
Третій учень:1852 р. Виснажений нещадною муштрою, Т. Шевченко про-
довжує крадькома малювати.
1853 р. В укріплення прибув новий комендант І.Усков. Він намагався
полегшити становище засланця. Тоді Т. Шевченко почав займатися
скульптурою. Виліпив барельєф «Тріо», скульптурну групу «Бик і киргиз»
та ін. Виконав малюнки «Байгуші», «Монах» та ін.
1854 р. Комендант І. Усков порушує клопотання про дозвіл Т. Шев-
ченкові малювати, але штаб Оренбурзького корпусу відмовляє в цьому.
Тоді було намальовано «Сад біля Новопетровського укріплення», «Ман-
гишлацький сад», портрет Ускової з донькою та ін.
У 1855 р. продовжує малювати краєвиди Новопетровського
укріплення, портрети знайомих.
Віце-президент Академії мистецтв російський художник Ф. Толстой
порушує клопотання перед урядом про звільнення Т. Шевченка із за-
слання.
