Історичні мандрівки Києвом. Вулиця Євгена Чикаленка

(віртуально-краєзнавча подорож із циклу «Історія однієї вулиці»
для користувачів середнього шкільного віку)
Випуск 25
Історичні мандрівки Києвом
Вулиця Євгена Чикаленка
Шевченківський район

Загальні відомості про район:
Один із центральних районів столиці, названий на честь великого Кобзаря
Дата утворення: 1937 рік
Площа: 27 км² (3,2 % від території м. Києва)
Кордони: межує з Печерським, Голосіївським, Солом'янським,
Святошинським, Подільським районами м. Києва
Чисельність населення: 231,3 тис. осіб (станом на 01.01.2011 року, 8,3 %
від населення м. Києва)
Герб Шевченківського району
м. Києва
Прапор Шевченківського району
м. Києва
Карта Шевченківського району
м. Києва

*Старий Київ (Верхнє місто, іноді Старе місто ) – історична місцевість в центрі Києва, найдавніша частина міста. Орієнтовні
межі – Андріївська церква, Володимирська гірка, Майдан Незалежності, Золоті ворота, Київський велотрек, Львівська
площа. Головні площі і вулиці – Софійська і Михайлівська площі, вулиці Володимирська, Велика Житомирська, Ярославів
Вал. Включає до себе літописні місто Ярослава, місто Володимира.
Місцевість: Старий Київ*
Пролягає від Прорізної вулиці до площі Українських Героїв
Прилучаються: вулиці Богдана Хмельницького, Гетьмана
Павла Скоропадського, Велика Васильківська та бульвар
Тараса Шевченка
Названа на честь Євгена Чикаленка
Колишні назви: Єлизаветинська, Новоєлизаветинська,
Пушкінська
Протяжність: 975 м
Умовні позначки: – читай у інтернеті

Вулиця Євгена Чикаленка проходить паралельно вулицям Хрещатику та Володимирській. Частина її,
між сучасними вулицею Прорізною та бульваром Тараса Шевченка, виникла у 1840-х роках і мала
назву Єлизаветинська, з 1869 року – Новоєлизаветинська. У 1899 році перейменована в Пушкінську.
Дотепер на вулиці переважає первісна забудова, окрім прилеглих до вулиці Прорізної будинків, де
забудова була майже повністю знищена під час руйнування Хрещатика восени 1941 року

Остаточно сформувалася в останній третині ХІХ століття внаслідок розпланування території
навколо будівлі сучасного Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
На початку 1880-х років була майже повністю забудована та подовжена до вулиці Прорізної
Вулиця належала до першого розряду, тому її забудовували кам'яними фасадними дво- і
триповерховими будинками. У забудові брали участь відомі київські архітектори: Михайло
Артинов, Семен Барзилович, Володимир Ніколаєв, Андрій-Фердінанд Краусс, Олександр
Вербицький, Олександр Лінецький, Йосип Зекцер, Людвік Станзані, Олександр Шіле тощо.

Василь Тарновський
1860 р.
Цікаво, що…
…у 1870-х роках власником усієї парної частини вулиці був український громадський і
культурний діяч, меценат Василь Тарновський;
…в районі вулиці Чикаленка колись при Фундуклеївській жіночій гімназії стояла
церква Святої Марії Магдалини (1859-1919 рр.) – вул. Богдана Хмельницького, 6;
Будівлі лазень Міхельсона. 1980-ті рр.
Фото О. Ранчукова
…в районі вулиці Чикаленка, №40-42 у 1876 році за проєктом архітектора О. Шиле
були споруджені лазні Міхельсона. Цей заклад обслуговував різні верстви
населення. Вартість одного відвідування коливалася від 5 до 40 копійок. Знесені у
жовтні 1987 року.
На цьому місці зараз розташований будинок, зведений за проєктом архітектора
Вадима Жежеріна, та пам'ятний знак «Повернення Архипенка»
Скульптор А. Валієв

Вулиця Євгена Чикаленка Шевченківський район
Євген Харламович Чикаленко – український громадський діяч, меценат, видавець, публіцист.
…у 1875-1881 роках Євген навчався в реальній школі у місті
Кропивницькому, де сидів за однією партою з Панасом Саксаганським
(Тобілевичем) та товаришував з його братами: Миколою Садовським та
Іваном Карпенко-Карим;
…за власні кошти видавав україномовну газету «Рада», що виходила
друком з вересня 1906 до серпня 1914 року;
…вважається, що саме Євген Чикаленко був ініціатором скликання
Центральної Ради та, відмовившись її очолити, запросив на цю місію
Михайла Грушевського;
…створив за свій кошт фонд підтримки українських письменників,
який допомагав І. Франку, М. Коцюбинському, В. Винниченку та
іншим літераторам
Від жовтня 2022 року вулиця носить ім’я Євгена Чикаленка. Така пропозиція набрала найбільшу
кількість голосів при голосуванні на платформі «Київ Цифровий».

Вулиця Євгена Чикаленка Шевченківський район
…у 2018 році на честь Є. Чикаленка пропонували
перейменувати площу та вулицю Льва Толстого, однак ця
ідея не знайшла належної підтримки у суспільстві;
… у 2021 році Український інститут національної пам'яті
зняв документальний фільм «Меценат України Євген
Чикаленко»
…21 грудня 2021 року Укрпошта в серії «Меценати України»
випустила марку «Євген Чикаленко. 1861-1929» (художник
М. Кочубей);
…1998 року Ліга українських меценатів заснувала премію
імені Євгена Чикаленка, яку присуджують за самовіддану
благодійну діяльність, що сприяє національному
відродженню в Україні. Її девізом є слова Є. Чикаленка:
«Мало любити Україну до глибини душі, треба любити її й до
глибини кишені»;

Вулиця Євгена Чикаленка, 1-3/5
Київські адреси Української революції 1917-1921 років
За цією адресою у будинку цегельного магната й цукровиробника Й. Зайцева 19 травня 1918 року
відбулося офіційне відкриття Українського клубу, на якому були присутні гетьман Павло Скоропадський,
політичні та громадські діячі, іноземні гості. Клуб став місцем проведення заходів українських
громадсько-політичних організацій.
Особняк Й. Зайцева. 1905 р.
У радянський час до 1941 року тут розташовувався Будинок вчених. Будівля знищена під
час Другої світової війни. Тепер на її місці сквер

Вулиця Євгена Чикаленка, 4
У будинку знаходилася друкарня книговидавця Стефана Кульженка та редакції різноманітних
періодичних видань.
14 грудня 1917 року друкарню зайняла Експедиція заготовок державних паперів України. Тут були
надруковані перші українські банкноти. Експедиція продовжувала роботу і за Директорії УНР. Її
призначення залишилося незмінним – виготовлення державних цінних паперів.
…першою банкнотою була купюра в 100 карбованців, що тривалий час вважалася
найбільшим номіналом. Її дизайн створений художником-графіком Георгієм Нарбутом.
Основною історичною та мистецькою цінністю створеної купюри в 100 карбованців стало
зображення тризуба як національного символу. За основу художник взяв так званий
«тризуб Володимира Великого»;
…тризуб як символ УНР був запроваджений лише 12 лютого 1918 року, тобто значно
пізніше того часу, коли художник означив його центральною фігурою купюри

…будівництво було завершено 15 серпня 1880 року. Всього на
території садиби було зведено 5 кам’яних корпусів. Головна
фасадна будівля виходила на вулицю Євгена Чикаленка. На
першому поверсі розташувалися технічні приміщення (набірна,
машинна, літографія), на другому – контора і склади, а третій
поверх зайняла квартира господаря з десяти кімнат.
Друкарня Кульженка. 1910-ті рр.
Будівлі по вулиці Євгена Чекаленка були зруйновані під час пожежі
у центрі м. Києва у вересні 1941 року
…1879 року С. Кульженко придбав
велику ділянку землі в центрі
міста, що було дуже зручно для
будівництва друкарні;

Вулиця Євгена Чикаленка, 23б*
З березня до осені 1917 року в будинку мешкав Володимир Винниченко– державний і політичний діяч,
письменник і художник. Був серед організаторів Центральної Ради, згодом головою першого українського
уряду – Генерального Секретаріату. Після повалення гетьмана П. Скоропадського Володимир Кирилович
став одним із керівників Директорії – нового уряду Української Народної Республіки.
…В. Винниченко був близько знайомий з Євгеном Чикаленком.
Збереглося їх багаторічне листування.
*Садиба №23 (1913-1914 рр., архітектор М. Даміловський, модерн)
Головний будинок № 23: шестиповерховий, на цокольному напівповерсі,
оздоблений у стилі раціонального модерну з елементами неокласицизму. В різні
роки тут мешкали український композитор, диригент, педагог Михайло
Вериківський; військовий, дипломат, Герой України Кузьма Дерев'янко;
найуспішніша жінка-снайпер в історії Людмила Павличенко.
Флігель № 23б: шестиповерховий з напівпідвалом, цегляний, у плані Т-подібний

Будинок, у якому розташовувалося дипломатичне представництво Австро-Угорщини в УНР, а згодом
в Українській Державі. Першим його офіційним представником була делегація на чолі з графом
Йоганном Форгачем, уповноважена на переговори з господарських питань та організації
товарообміну згідно з Брестським мирним договором

Будівлі, що становлять історичну цінність, пам'ятки архітектури
№ 11 – прибутковий будинок, 1898-1899 рр., архітектор О. Кривошеєв, історизм
№ 14 – 1910-1912 рр., архітектор О. Вербицький, модерн
№ 21 — прибутковий будинок, 1900-ті рр.
№ 22 а – садиба Дуніних-Борковських, 1870-ті рр.
№ 33 – прибутковий будинок, 1896 р.
№ 34 – особняк Гарнич-Гарницького, 1875, 1883 рр.,
№ 35 – прибутковий будинок, початок XX ст.
№ 36 – особняк Михайла Ващенка-Захарченка; 1875, 1950-ті рр.
№ 45 – прибутковий будинок, 1901 р.
Будинки № 5, 7, 8, 9, 10, 11а, 12, 16, 17, 18, 19, 20, 23, 24, 25, 30, 31, 32, 37, 38, 39, 40, 41, 43, 43а споруджені у
2-й половині XIX — 1-й третині XX століття
№11 №14
№ 1-3/5
№ 24
Автор: AMY
№ 20

Головний будинок (№ 10). Триповерховий з цокольним напівповерхом, зведений у
1881-1882 роках за проєктом архітектора П. Спарро.
Флігель (№ 10-Б). Триповерховий з напівпідвалом, зведений у 1895-1896 роках під
наглядом архітектора К. Шимана.
Садиба — характерний зразок житлової архітектури в стилі неоренесанс.
Прибутковий будинок Д. Лазарева
У головному будинку проживав філософ, літератор, громадсько-політичний діяч
Микола Бердяєв
Меморіальна дошка М. Бердяєву
Скульптор: Ігор Гречаник

Головний будинок (№ 12). П'ятиповерховий, цегляний.
Флігель (№ 12-В). Триповерховий, цегляний. Є зразком
житлової споруди у спрощеному варіанті цегляного стилю
Садиба – зразок раціонально організованого комплексу забудови характерного для міського середовища
центру Києва початку XX століття.
Флігель (№ 12-Б). Головний фасад чоти-
риповерховий, тильний надбудований п'ятим
поверхом. Цікавий зразок модернізації форм
неоренесансної архітектури.

Пам'ятник архітектури «Київська міська станція та комісійно-
позичкове відділення Південно-Західної залізниці»
Будинок зведено за проєктом архітектора О. Вербицького.
Чотириповерховий з напівпідвалом. Оздоблений у стилі модерн.
Будинок значно постраждав під час пожежі центру міста у 1941 р.,
відновлений у 1949-1950 рр.
Житловий будинок артистів театру опери і балету зведений у
1936-1939 роках.
П'ятиповерховий на цокольному поверсі, з окремими
надбудовами. Оздоблений із застосуванням мотивів
класицизму.
Автори проєкту: О. Лінецький, С. Барзилович, Г. Благодатний.
Мешкали видатні діячі культури: Зоя Гайдай, Марія
Литвиненко-Вольгемут, Михайло Роменський, Олександр
Хвостенко-Хвостов тощо

Вулиця Євгена Чикаленка, 21–21б
Заднє крило будинку має свій власний номер – 21б.
Шестиповерховий, оздоблений у стилі модерн з елементами
неоготики. На шостому поверсі цеглою викладено дату
будівництва «1910-1912».
№ 21
Прибутковий будинок фабриканта чеського походження Карла
Баксанта зведений за проєктом архітектора Й. Зекцера у 1910-
1912 роках.
Споруда має незвичний Н-подібний план, з боку вулиці
п'ятиповерхова. Головний фасад виконано у стилі модерн з
використанням деталей, орієнтованих на класицистичні
форми. Будівля є однією з найімпозантніших у Києві житлових
споруд доби модерну.
Мешкали: архітектор Йосип Зекцер; співачка Марія Бем;
композитор, піаніст Костянтин Данькевич; оперний режисер
Володимир Манзій; оперна співачка Олександра Ропська; оперний
співак Іван Паторжинський; художник Анатолій Петрицький;
диригент Веніамин Тольба

Чотириповерховий з мансардою і
напівпідвалом. Зведений у 1895-1896 роках та
надбудований у 1934-1935 рр.
Оздоблений у стилі історизм з елементами
неоренесансу.
Споруда – характерний зразок прибуткового
будинку, зведеного в кінці XIX століття.
Триповерховий з напівпідвалом особняк (1875-1891 рр.).
Фасад оздоблений у стилі неоготики.
Другий поверх споруджено за проєктом архітектора
Олександра Хойнацького у 1883 році.
У 1891 році зведено третій поверх будинку за проєктом
архітектора Якуба-Фрідріха Вольмана.
Будинок – зразок вдалого застосування форм неоготики у
житловому будівництві кінця XIX століття

Вулиця Євгена Чикаленка, 35, 35-б, 37-а та 37-б
Садиба належала купцю 1-ї гільдії, мільйонеру Фрідріху Міхельсону та становила єдиний архітектурно-
майновий комплекс.
За проєктами архітектора Віктора Сичугова у 1884 році зведено прибутковий будинок №35-а, 1888 році –
флігель №35-б.
Забудова володіння Ф. Міхельсона була завершена спорудженням будинків №37-а та №37-б у 1896 році
під керівництвом архітектора М. Добачевського.
У 1946-1949 роках здійснена надбудова четверного поверху над усіма спорудами. Садиба — рідкісний
зразок вирішення великого прибуткового комплексу в стилі історизм

Первісно це був одноповерховий цегляний будинок,
зведений у 1875 році за проєктом архітектора Віктора
Прохорова у стилі неоренесанс.
Будівлю надбудовано у 1976-1978 роках двома
поверхами. Фасади облицьовано плиткою, внаслідок
чого втрачено її первісне архітектурне оздоблення.
На місці знесеної дерев'яної забудови у 1908 році зведено новий
будинок. Чотириповерховий, цегляний, незвичний за формою плану.
У радянський час перебудований у зв'язку з пристосуванням під
комунальні квартири. Будинок є одним із найкращих зразків
модерну в Києві.
У 1941-1942 роках тут була одна з конспіративних квартир
українського поета, політичного діяча Олега Ольжича

1. Де пролягає вулиця Євгена Чикаленка?
2. Які назви мала вулиця за всю історію свого існування?
3. Коли виникла найдавніша частина вулиці?
4. Яка протяжність вулиці?
5. Які вулиці та площі прилучаються до вулиці Є. Чикаленка?
6. Які відомі київські архітектори брали участь у забудові вулиці?
7. Коли згадану вулицю перейменували на честь Євгена Чикаленка?
8. Ім’я українського політичного і громадського діяча, прозаїка, драматурга і
художника, який мешкав на вулиці Євгена Чикаленка, 23б?
9. На якому з наведених нижче малюнків зображено герб Шевченківського району
міста Києва?
Перевір свої знання
(міні-вікторина)

Пушкінська вулиця // Київ : парки, площі, вулиці : фотоальбом / відп. ред. Ю. О. Храмов. — Київ, 2006. — С.
156.
Гирич І. Пушкінська : Київ середини XIX – початку XX ст. / І. Гирич // Київ. Люди і будинки / І. Гирич. — Київ,
2016. — С. 326-334.
Гирич І. Пушкінська вулиця / І. Гирич // Історичний путівник по Києву / І. Гирич. — Київ, 2016. — С. 250-261.
Друг О. Вулиці Старокиївської та Либідської частин Києва. Вулиця Пушкінська / О. Друг // Вулицями
старого Києва / О. Друг. — Львів, 2013. — С. 167-173.
Історія твого дворика : до 75-річчя Шевченківського районуну / відп. за вип. В. С. Боядін. — Київ : [б. в.],
[2013?]. — 130 c. : фотоіл.
Кудрявцев Л. Пушкінська вулиця / Л. Кудрявцев // Град над Борисфеном / Л. Кудрявцев. — Київ, 2007. — С.
163-171.
Файзулін Я. [Пушкінська] / Я. Файзулін, М. Майоров, О. Кучерук // Київські адреси Української революції
1917-1921 : путівник / Я. Файзулін, М. Майоров, О. Кучерук. — Київ, 2021. — С. 120-123.
Дізнайся більше:

Асадчева Т. Замість Пушкіна – український агроном та меценат: у серці столиці з’явилася вулиця Євгена Чикаленка
[Електронний ресурс] / Т. Асадчева // Вечерній Київ. — 2022. — 9 листоп. — Режим доступу:
https://vechirniy.kyiv.ua/news/74062/.
Вулиця Євгена Чикаленка (Київ) [Електронний ресурс] // ВікіпедіЯ : вільна енциклопедія : [вебсайт]. — Електрон.
дані. — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Вулиця_Євгена_Чикаленка_(Київ). — Назва з екрана.
Пам’ятки історії та культури України [Електронний ресурс] : каталог-довідник. Зошит 2 : Каталог-довідник пам’яток
історії та культури України: м. Київ / В. О. Горбик [та ін.] — Київ, 2007. — 277 с. — Режим доступу:
http://history.org.ua/LiberUA/kiev_katalog/kiev_katalog.pdf.
Пушкінська [Електронний ресурс] : [вулиці Києва] // Інтернет-проект «Цікавий Київ». Звід пам’яток історії та
культури : [вебсайт]. — Електрон. дані. — Режим доступу: https://new.pamyatky.kiev.ua/streets/pushkinska. — Назва з
екрана.
Старий Київ. Пушкінська - театральний квартал і вегетаріанське товариство : [13 випуск програми] // Телеканал 1+1 :
[відеоканал]. — Електрон. дані. — Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=RdRyecR9l_I. — Назва з екрана.
Старий Київ. Вулиця Пушкінська та її знамениті мешканці : [14 випуск програми] // Телеканал 1+1 : [відеоканал]. —
Електрон. дані. — Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=ShbFgaxGVUY. — Назва з екрана.
Інтернет-ресурси

http://uk.wikipedia.org/
http://pamyatky.kiev.ua/
http://www.pslava.info/
http://starkiev.com/
Ілюстрації з сайтів:
Київ — 2023
Національна бібліотека України для дітей
https://chl.kiev.ua/
Київ, вул. Януша Корчака, 60

Історичні мандрівки Києвом. Вулиця Євгена Чикаленка

Recommended

Recommended

More Related Content

Similar to Історичні мандрівки Києвом. Вулиця Євгена Чикаленка

Similar to Історичні мандрівки Києвом. Вулиця Євгена Чикаленка (20)

More from НБУ для дітей

More from НБУ для дітей (20)

Recently uploaded

Recently uploaded (13)

Історичні мандрівки Києвом. Вулиця Євгена Чикаленка