Звіт "ГІС в задачах природокористування і моніторингу стану навколишнього середовища" 2021

1. «ГІС в задачах природокористування і моніторингу
стану навколишнього середовища»
звіт за 2021 рік (проміжний)
Дмитро ЛЯШЕНКО, Віталій ЗАЦЕРКОВНИЙ, Іван ВІРШИЛО Навчально-науковий інститут «Інститут геології»,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка

2. Багато століть цивілізація використовує природні ресурси не зважаючи
на негативні наслідки своєї господарської діяльності. Це викликало
незворотні зміни у стані та властивостях компонентів природи і до
погіршення умов існування людей та біоти.
Від початку роботи Римського клубу (1968 р.) опубліковано ряд доповідей
(«За межами зростання» (1989). У 2018 р. До 50 років клубу опубліковано
доповідь «Come On! Капіталізм, недалекоглядність, населення і
руйнування планети»
https://link.springer.com/book/10.1007/978-1-4939-7419-1 Головна її теза
- світ перебуває в небезпеці
- і його порятунок полягає у зміні світогляду (Руденко, 2019; 60).
В інтерв'ю з лауреатом Нобелівської премії з економіки Робертом Солоу
(1924 р. н.), опублікованому у 2002 йдеться про те що
…Технологія має бути основною частиною рішення проблеми.
…важливо щоб країни світу розвивали свою економіку з належною
повагою до навколишнього середовища та до тих загроз, які можуть бути
пов'язані із глобальним потеплінням.
…необхідно серйозніше ставитися до енергоресурсів і до можливостей
економічного розвитку із меншим їх споживанням.

3. Згадані ідеї знайшли
відображення У
національній
економічній стратегії 2030.
пріоритети:
- реформування політики
управління системою
охорони довкілля,
- раціональне
природокористування,
- реалізація принципів
сталого розвитку та
перехід до «зеленої
економіки»
https://nes2030.org.ua/#re
c246061582

4. Метою роботи є
- концептуалізація геоекосистем різних ієрархічних рівнів для
геоінформаційного моделювання;
- розроблення методології дослідження їхніх параметрів та
антропогенних змін;
- апробація інструментарію ГІС та ДЗЗ щодо їх дослідження для
завдань збалансованого розвитку території.
Об'єкт дослідження – геоекосистеми території України.
Предметом дослідження є географічні аспекти різних видів
природокористування, їх взаємозв’язок із соціально-економічним
розвитком території та вплив на якість життя населення.
Методологічна основа дослідження ґрунтується на сукупності
фундаментальних положень та принципів географії,
геосистемному, функціонально-генетичному, стадійно-
еволюційному та синергетичному підходах, картографічному
методі для аналізу та моделювання стану та властивостей
компонентів природи і змін умов існування людей на території,
зокрема для створення серій карт та атласних інформаційних
систем з інтерактивними функціями.
Фото Nika Mots

5. Концептуальна схема
геоекосистеми
(Круглов, 2021)
Геоінформаційний
аналіз і моделювання
виводів
геоекосистеми
(Круглов, 2021) із
доповненнями
авторів

6. ФОРМУВАННЯ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ КОЛЕКТИВІВ
Укладено договір про співпрацю між ННІ
«Інститут геології» та НПП «Гуцульщина».
На виконання договору підготовлено план
співпраці, видано три спільні публікації та
затверджено одну тему бакалаврської
роботи «Організація створення веб-
порталів на прикладі НПП «Гуцульщина»
(Наук. керівник Д.О. Ляшенко).
Розроблено договір про співпрацю з
Національним заповідником «Хортиця». Готується
технічне завдання науково-дослідної роботи. За
попередніми результатами опубліковано матеріали
конференції (Scopus) та затверджено одну тему
магістерської роботи «Геоінформаційний аналіз
туристичних ресурсів заповідника Хортиця»
(Наук. Керівник від ННІ «Інститут геології» Д.О.
Ляшенко).

7. ФОРМУВАННЯ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ
КОЛЕКТИВІВ
У рамках українсько-
німецького проекту
«Транснаціональні біосферні
ліси. Кооперативне навчання в
біосферних регіонах ЮНЕСКО
для запобігання конфліктам та
сталій трансформації», спільно
з фахівцями Центру Еконіки і
управління екосистемами
Університету сталого
розвитку Еберсвальде
(Німеччина) За результатами
співпраці видано три публікації
(Наук.Керівник Д.О.Ляшенко)
За звітній період організовано
та проведено науково-практичний вебінар,
присвячений дню ГІС
«GISDAY’2021.knu.geoinformatics» 17 листопада
(онлайн), де виступили провідні стейкхолдери в
галузі геоматики стосовно перспектив розвитку
освітньої програми «Геоінофрмаційні системи та
технології» https://youtu.be/Y5xNn0Uif-M.
Фото Angela Dichte
Фото Nika Mots

8. Підвищення кваліфікації
Семінар-стажування 2021 року з управління та збереження
природних заповідників у країнах, що розвиваються
(онлайн) в Хуанчжоу (КНР)
Семінар 2021 ГІС та заповідні території (онлайн)
Експедиція та обмін досвідом разом з німецькими,
молдовськими та українськими студентами та викладачами
до біосферного заповідника «Розточчя», лісових насаджень
поблизу Лопухова та букових пралісів Уголько-
Широлужанського масиву Карпатського біосферного
заповідника 8-14 серпня 2021 офлайн

9. Розроблено концептуальні
моделі використання лісів у
гірських районах та моделювання
підтоплення територій
(Наук. Керівник Д.О. Ляшенко)

10. Взято участь у проєкті
геоінформаційного
забезпечення території
Чорнобильського
радіаційно-екологічного
біосферного заповідника
(розроблено ГІС для
підтримання в
актуальному стані та
уніфікацію різних за типом
і походженням даних на
єдиній цифровій
топографічній основі.
Провжені роботи щодо
розробки ГІС ПЗФ
Чернігівської області
(Зацерковний В.І.)
Плічко Людмила Володимирівна Назва
дисертаційної роботи: "«Моделювання та
прогнозування стану поверхневих вод (на прикладі
басейну р. Десна в Чернігівській області)»

11. Розроблено методику
комплексної просторової
оцінки впливу на
навколишнє природне
середовище уранових
родовищ поверхневого
(калькретового) типу,
Проводиться розробка
методики просторового
прогнозування в ГІС
перспективності покладів
корисних копалин глибинного
походження (уран, золото,
літій тощо). Virshylo, I., et al.
(2021) Time-space topological
dataset for fuzzy logic mineral
prospectivity modelling in
mesoarchean terranes of
Reguibat shield(Mauritania)
DOI: 10.3997/2214-
4609.20215521129

12. Висновки
• Моделювання та прогнозування стану поверхневих вод (на прикладі басейну р.
Десна в Чернігівській області (наук. кер. В. Зацерковний)
• Запропоновано концептуальні моделі для завдань геоінформаційного
моделювання геоекосистем для завдань менеджменту об’єктів природно
заповідного фонду (наук. кер. Д.Ляшенко)
• Здійснено апробацію використання методів ДЗЗ для вивчення земних
покривів території (сукцесій на покинутих с-г землях) Заповідника Хортиця
(наук. кер. Д.Ляшенко)
• Здійснена актуалізація ділянок ґрунтового покриву з різним вмістом
органічного вуглецю в умовах екранованості грунтів за допомогою
матеріалів ДЗЗ (наук. кер. Трофименко П.І.)
• Розроблено методику комплексної просторової оцінки впливу на навколишнє
природне середовище уранових родовищ поверхневого (калькретового)
типу, Проводиться розробка методики просторового прогнозування в ГІС
перспективності покладів корисних копалин глибинного походження(Ісламська
Республіка Мавританія) (відп. виконавець І. Віршило).

13. • Розпочате формування міждисциплінарних колективів для подальших
досліджень заповідних територій та створення ВЕБ- ресурсів об'єктів ПЗФ
На наступний рік заплановано
• Створення картографічного веб-ресурсу НПП Гуцульщина. (Відповідальний
Ляшенко Д.О.)
• Дослідження рослинного покриву Національного заповідника "Хортиця" за
супутниковими знімками Planet lab, геоінформаційний аналіз туристичних
ресурсів національного заповідника “Хортиця” (Відповідальний Ляшенко Д.О.)
Перспективи
1. Практична цінність Запропоновані моделі є теоретичною основою для практичної реалізації
проектів геоінформаційного моделювання об’єктів природно заповідного фонду (визначення переліку
стейкхолдерів проектів, тематики та показників карт, напрямі можливого використання карт в практиці
управління заповідними територіями).
2. Впровадження/використання результатів у навчальному процесі. Запропоновані моделі
використано як прототипи в процесі викладання дисциплін «Муніципальні ГІС» та «ГІС в управлінні
територіями» для вивчення теми «Використання ГІС в процесі управління природоохоронними
територіями». Робота полягає у підготовці концептуальної моделі що відображає об’єкти
навколишньої території за допомогою нотацій ER діаграм та нотацій UML.
Інформація про методи актуалізацію ділянок ґрунтового покриву з різним вмістом органічного вуглецю
запроваджено під час викладання навчальної дисципліни «Ґрунтознавство» для студентів ОС
«Бакалавр» освітньої програми «Оцінка землі та нерухомого майна», спеціальності 193 «Геодезія та
землеустрій».