модернізм основніі течії презентація

2. • Основна риса: експериментаторство
• Ключові ознаки: спростування натуралізму і реалізму;
перевага інтуїтивного, ірраціонального над логічно-
раціональним; вищість таланту й мистецтва;
звільнення мистецтва від практичних цілей.
Виник у Франції (Ш. Бодлер, А. Рембо, П. Верлен,
М.Метерлінк, В. Брюсов, О. Блок)
!!! Від постмодернізму відрізняється конструктивністю,
вірою в прогрес та гуманістичні ідеали.
Модернізм (фр. modernisme) – у мистецтві загальний термін, що
використовується для виниклих на початку 20 століття тенденцій порвати з
художніми традиціями реалізму ХІХ століття.
Модернізм заснований на концепції домінування форми на противагу
змісту.
Художник Обрі Бердслей

3. Де і коли зародився модернізм?
• Протягом тривалого часу вважалося, що
модернізм зародився наприкінці 70-х
років ХІХ ст. у Франції, а вперше виявив
себе в імпресіонізмі та символізмі.
• Останнім часом набула поширення точка
зору, відповідно до якої розвиток
модернізму пов’язується з першим
десятиріччям ХХ століття.
• “Захід майже одностайно оголосив перші
дві третини ХХ ст. епохою
модерністського та авангардистського
мистецтва (modern-art, аvant-garde)”
(літературознавець Д.Затонський)

4. Історія виникнення
• Мистецьке життя Європи кінця ХІХ- початку ХХ ст.
відзначалося стрімкою зміною стилів і напрямів, появою
численних угруповань художників, письменників, кожне з
яких виголошувало у формі маніфесту свої творчі принципи.
• Набули поширення і подальшого осмислення в літературних
творах різноманітні філософські концепції, автори яких
прагнули визначити ті загальнолюдські цінності, що можуть
бути орієнтиром у пошуках шляхів виходу з кризи
“абсурдного життя”
• Оскільки мистецтво звільнилося від соціальної залежності і
вже не обмежувалося зображенням явищ навколишнього
світу, його головними пріоритетами стали свобода
самовираження митця та пошук нових форм у художній
творчості.
• Письменників цікавили передусім психологічні та світоглядні
особливості, що відрізняють одну людину від іншої.
• Досі творча інтелігенція у своєму розумінні сутності та
призначення мистецтва не демонструвала такої
розгалуженості смаків та настроїв, а жодна культурна епоха
ще не знала такого контрасту художніх форм.
• Усе це набуло характеру бунтівливого виклику
попередньому духовному досвіду людства

5. Історія виникнення
• Різноманітні антиреалістичні течії, що
бурхливо увійшли в мистецьке життя під
гаслами необхідності його оновлення, з часом
були інтегровані мистецтвознавством в єдине
русло, яке дістало загальну назву модернізм
• Письменники-модерністи
1. абсолютизували суб’єктивність художнього
пізнання;
2. заперечили стереотипи реалістичного
мислення як такі, які себе вичерпали;
3. почали деформувати предметний світ
(раціональний світ, що пізнається розумом),
підкреслювати його абсурдність;
• Митці епохи модернізму створювали нову художню реальність. Для цього вони зверталися до:
1. культурної спадщини минулих епох;
2. особливостей людської підсвідомості;
3. внутрішньої неординарної особистості.

6. Характерні риси модернізму
• бунт проти реальності;
• новизна та антитрадиціоналізм
• «потік свідомості»
• монтаж(поєднання різнородних фрагментів, тем, образів);
• використання символу як засобу пізнання і відтворення світу
• ліризм (навіть у прозі, драматургії, публіцистиці)
• концепція “мистецтва заради мистецтва”
• естетизм;
• елітарність (адресована вибагливим інтелектуалам);
• художня суб’єктивність;
• перевага форми над змістом;
• міфотворчість;
• індивідуалізм, зосередження на «Я» автора, героя, читача;
• визнання інтуїтивного поруч із логічним шляхом пізнання.
О.Бердслей. Ілюстрація до «Саломеї». 1894

7. Основні течії європейської поезії XX ст.
• Символізм
• Імпресіонізм
• Експресіонізм
• Футуризм
• Авангардизм
• Сюрреалізм
• Неоромантизм
• Екзистенціалізм
• Неореалізм

8. Основні представники: П.Верлен, А.Рембо, Блок,
Метерлінк, Ш.Бодлер, С.Малларме, Лотреамон
тощо.
Характеристика напрямку: Символізм – це
літературний напрям, в основі якого лежить символ.
Завдання поета-символіста – не розповісти про
загадковий «ідеальний світ», а натякнути на нього
за допомогою багатозначних символів.
Течії та напрямки модернізму:
СИМВОЛІЗМ
Хуго Сімберг «Поранений ангел»
Виник у Франції в 70-х рр. ХІХ ст.

10. Визначальні риси символізму:
- войовничий бунт проти надто
консервативної і регламентованої суспільної
моралі;
- підкреслене естетство (захоплення
витонченою поетичною формою і недооцінка
змісту);
- культ екзотичних і заборонених тем,
хвороблива увага до позасвідомого;
- спроби вирватися за рамки
повсякденного, прив'язаного до
матеріальності буття, зазирнути до «світу в
собі»

11. Основні представники: А.Фет, І.Бунін, К.Гамсун,
М.Пруст, Ж. й Е. Гонкури, Т. Манн, С. Цвейг, Ф.
Анненський тощо
Характеристика напрямку: Імпресіонізм (від
фр.”враження”) – протест проти надмірної залежності
від реального життя, проти копіювання дійсності, це
бажання описувати власні враження від побаченого –
зорові та чуттєві – мінливі, як природа і життя.
Основна риса: передача безпосереднього миттєвого
враження від реальності.
Гасло: «Бачити, відчувати, висловлювати»
ІМПРЕСІОНІЗМ

12. Риси імпресіонізму притаманні
французьким художникам слова
П. Верлену, С. Малларме,
братам Гонкурам, Г. Мопассану, М. Прусту;
норвезькому авторові К. Гамсуну,
англійцям О.Уайльду, Р. Л. Стівенсону.

13. Визначальні риси імпресіонізму:
• психологізм у змалюванні персонажів;
• прагнення відтворити найтонші зміни
в настроях;
• збільшена увага до кольорів, звуків і
яскравих деталей;
• відмова від великих соціальних
проблем;
• суб’єктивізм; основний мотив –
невдала любов, самотність, ностальгія
• найпоширеніший жанр - НОВЕЛА

14. Неоромантизм
Представники: Р. Стівенсон, Р.Кіплінг, А.К.Дойль, Р.Хагард
Неороманти́зм (від грецьк. νέος - молодий, новий і фр.
romantisme) — умовна назва естетичних тенденцій, що
виникли в літературі на межі 19-20 століть. Течія
раннього модернізму.
Характеризується поверненням письменників до таких
романтичних образів, як сильна самотня людина, а також
до описів екзотичних країн, пригод, таємниць, тощо.
Сюжетові неоромантичного твору притаманні
напруженість, елементи небезпеки, боротьби, таємничі
або надприродні події.

15. Основні представники: Ф.Кафка, Л.Андрєєв,
Г.Кайзер, Р.М.Рільке, А.Кубін, Э. Ласкер-Шюлер
тощо
Характеристика напрямку: Експресіонізм (від
фр. “виразність, вираження”) – це художній
напрям, для якого мистецтво тісно пов’язане із
реальністю. Експресіоністи засуджують потворні
явища життя, жорстокість світу, протестують
проти війни та кровопролить, стверджують
позитивні ідеали. Сформувався в Німеччині на
початку 20 ст.
ЕКСПРЕСІОНІЗМ
Едвард Мунк “Крик” 1893 р.

16. Визначальні риси експресіонізму:
• відображає особисті переживання під
впливом настрою;
• яскравість і гострота сюжету,
напруженість, іноді трагічність образів і
конфліктів;
• увага до маленької людини у
великому байдужому місті;
• рівні права потворного і прекрасного,
контрастність зображення;
• пошуки витоків людського зла;
• заперечення реального світу

17. Основні представники: М. Гумільов, Ахматова,
О. Мандельштам, С. Городецький, Г. Іванов
Характеристика напрямку: ακμη — вершина,
вищий ступінь чогось) – одна із течій
символізму, що виникла у Росії на поч. ХХст.
Акмеїсти вважали свою творчість вищим етапом
у розвитку символізму, проповідували теорію
«чистого мистецтва», культивували відірваність
від реального життя, аполітизм. У центрі поезії –
людина в її історичних і духовних проекціях.
АКМЕЇЗМ

18. Основні представники: Т.Стернз Еліот,
Д.Г.Лоуренс, Р.Олдінгтон, Т.Х'юм, Е.Л.Паунд,
Е.Лоуелл, Х.Дулітл, Дж. Флетчер.
Характеристика напрямку: Імажизм (англ.
іmage "образ" ) – одна із течій символізму,
основне твердження якої: образ – самоціль
творчості. Імажизм знаменував собою відрив від
романтизму і перехід до форм сучасної англо-
американської поезії.
Головні принципи: «чиста образність» при
несуттєвості тематики; пряме відношення до
речі;економія слів;узгодження композиції вірша
з його музикою»
ІМАЖИЗМ

19. Основні представники: Дж. Джойс, М. Пруст, Т. Манн, У. Фолкнер тощо
Характеристика напрямку : Потік свідомості – стиль, який претендує на
безпосереднє відтворення ментального життя свідомості за допомогою
зчеплення асоціацій, нелінійності, обірваності синтаксису. У тексті це,
зазвичай, спогади, асоціації, внутрішні монологи, в яких химерно
переплітаються різні поняття, і саме це є основою та сюжетом
літературного твору
“ПОТІК СВІДОМОСТІ”

20. АВАНГАРДИЗМ
(назва ряду течій модернізму)
• Виникає у кризовий період
• Головна функція – деструктивна
• Мета – “очищення шляху” для нового
НАПРЯМИ АВАНГАРДИЗМУ:
Футуризм (акцент на мовотворенні)
Експресіонізм (емоційність)
Сюрреалізм (акцент на підсвідомості)
Кубізм (акцент на геометричних формах)

21. Основні представники: Ф. Марінетті, Фортунатто Депера, В. Маяковський,
Б.Пастернак, Балла, Боччоні, Руссоло, К.Карра, Дж. Северіні, В.Хлєбніков…
Характеристика напрямку: Мистецтвом майбутнього проголосив себе на
світанку XX ст. футуризм (від лат. futurum — «майбутнє») – принципово
новий пошук форм і змісту, співзвучний ритмам нової епохи, мистецтво
майбутнього. Футуризм вважає за необхідне повне знищення синтаксису та
пунктуації, скасування прикметників і прислівників, вживання дієслова
лише в неозначеній формі...
Батьківщиною футуризму була Італія, його «хрещеним батьком» -
італійський поет Філіппо Томмазо Марінетті. Італійські авангардисти - за
образну насиченість твору: "Тільки дуже образна мова здатна охопити всю
багатоманітність життя та його напружений ритм".
ФУТУРИЗМ

22. Основні представники: Ґ.Аполлінер, Л.Арагон, П.Елюар,
А. Бретон, П.Пікассо, Р.Магрит, С.Далі, Л.Керрінгтон та ін.
Характеристика напрямку : Сюрреалізм (фр. surrealisme
— надреалізм) – спроба відкинути реальне, піднятися над
ним і сягнути у надреальне, звільнити людину від
ланцюгів, якими її тримають суспільство, родина, мораль.
На їхню думку, митцю слід спиратися на досвід
несвідомого вираження духу — сни, галюцінаціїї,
марення, інтуїтивного аби проникнути по той бік
світодовсті, осягнути нескінченне й вічне.
СЮРРЕАЛІЗМ

23. Дадаїзм (франц. dadaïsme від dada — дитячий дерев'яний
коник; перен.: незв'язний дитячий лепет) — авангардистська
літературна течія (1914— 1924 pp.), яка виникла в Швейцарії. її
засновники — Трістан Тцара, Р.Гюль-зенбек, Г.Валь, Г. Арп.
Дадаїзм був свого роду протестом проти ідеологій, політичних
структур, раціональної логіки, логоцентризму, моральних норм.

24. • Ідею протесту проти війни, тісно пов’язану з
ідеєю бунту проти самих засад західної
цивілізації, яка цю війну уможливила, дадаїсти
увиразнювали у підкреслено антиестетичних,
епатажних формах.
• Головним принципом дадаїстів була настанова на
створення зразків “антимистецтва”.
• Вони широко практикували безглузді сполучення
слів і звуків, набори випадкових предметів,
псевдомалюнки, використовували елементи
звуконаслідування, “механічного віршування –
одне слово, все те, що викривало нісенітність
буття.
• Одним із найважливіших художніх відкриттів
дадаїстів був колаж.
Дадаїзм