Презентація присвячена життю і діяльності великого педагога Костянтина Дмитровича Ушинського, який має відношення до історії Сумського краю

1. Вчитель вчителів.
Костянтин Ушинський.
Сумська міська центральна бібліотека ім. Т.Г. Шевченка
Відділ довідково-інформаційної роботи та маркетингу

2. СТОРІНКАМИ
ЖИТТЄВОЇ ДОЛІ…

3. Видатний педагог Костянтин Дмитрович Ушинський володів
широким колом знань у різних галузях наук, був дійсно народним
учителем, його ім’я порівнювали з Коменським, Ломоносовим,
Пушкіним…
«Ушинського ім’я відоме всім і всюди,
І пам’ять жити в нашім серці буде.
І на казках та на ідеях світлих
Ростимуть наші українські діти.
Ми земляки його й нащадки,
Нам по життю ще довго йти.
Ми зробим все, щоб у століттях
Про нього пам’ять зберегти», -
Т. Колотуша

4. Рід Ушинських
Ушинські осіли на Слобожанщині в один із
найскладніших періодів історії України – період
національно-визвольної боротьби українського народу.
Тисячі українських сімей, рятуючись від польсько-
шляхетського панування, масово мігрували на схід: до
кордонів Російської держави. Тут вони осідали на вільних
землях. Так виникли в середині XVII ст. Харків, Суми.
Лебедин, Охтирка… Від слобод ця територія і стала зватися
Слобідською Україною чи просто Слобожанщиною…
Прадідом славетного педагога
був Георгій Осипович Ушинський,
дворянин, священник, намісник
Охтирського Покровського Собору
Дідом – Григорій Георгійович
Ушинський, який був також
священником храму в Охтирці…

5. «Готувати уми! Розсівати ідеї! Ось наше призначення. Ми живемо не в ті роки, щоб могли діяти
самі. Відкинемо егоїзм, будемо трудитися для потомства…Зробити якнайбільше користі моїй
батьківщині — ось єдина мета мого життя і до неї якраз я повинен спрямувати всі свої
здібності», - К. Ушинський
Найперші дитячі роки майбутнього педагога
минали в Полтаві, де його батько в 1824-
1825 і на початку 1826 років служив у казенній
палаті по господарському відділенню.
З дитинства він чув, усмоктував у свою чутливу
душу українські слова (певно, від няньки – жінки
Полтавщини.)
Народився
Дмитрович Ушинський
2 березня 1824 р. у Тулі, в
родині державного службовця.
Мати К. Ушинського, Любов Степанівна,
померла, коли Костикові було 11 років, але, за
його словами, саме вона найбільше вплинула на
формування його характеру і світогляду…
Л. С. Ушинська,
мати педагога
Ушинський Д.Г.,
батько педагога
Батько педагога, Дмитро
Григорович Ушинський, служив
офіцером у російській армії, за
станом здоров’я вийшов у відставку
(1820 р.) і працював у державних
установах Вологди, Полтави,
Новгород-Сіверського…

6. К. Ушинський під час
навчання у гімназії
Колишня гімназія в
Новгород-Сіверському, в
якій навчався Ушинський
«А воля, а простір,
природа, прегарні околиці
містечка, а ці запашні
яруги і поля, що
колихаються, а розова
весна і золотава осінь, -
хіба не були нашими
вихователями?...» , -
К. Ушинський
Мальовничі береги Десни біля Новгород-
Сіверського. Саме тут, в Новгород-Сіверській
гімназії, найстарішій в Україні, навчався
Костянтин Ушинський

7. К.Д. Ушинський,
студент Московського
університету. Портрет
пензля невідомого
художника, 1840-і роки

8. «Вільна праця – і є життя!»
1849 р. - про К. Ушинського доповідали як про
талановитого викладача, але такого, за ким «слід
постійно наглядати»…. Поширення
«вільнодумства молодого викладача»
послугувало приводом для звільнення педагога
Зі звернення студентів до
педагога:
«Дорогий Костянтине
Дмитровичу, не залишайте нас.
Ми так звикли до Вашого
живого слова, так полюбили Вас,
що не бажаємо змиритися з
думкою про розлуку з Вами…»
К. Д. Ушинський -
професор
Ярославського ліцею

9. «Якщо ви вдало виберете справу і вкладете в неї всю свою
душу, то щастя саме відшукає вас», - К. Ушинський
Сімейний портрет
Ушинських
Надія Семенівна
Дорошенко-Ушинська
(дружина К. Д.
Ушинського)
1851 рік – Костянтин Ушинський одружився.
Дружиною педагога стала єдина донька глухівського земського
справника, незаможного українського шляхтича С. С. Дорошенка
й О. Г. Матвієвської, яким належав хутір Богданка, що за 15
кілометрів від Новгорода-Сіверського. Згодом цей хутір перейшов
Надії Семенівні у спадок і став родинною садибою Ушинських, де
вони жили зі своїми дітьми.
«Взагалі це була жінка надзвичайна своїм розумом і
характером. Недаремно батько обрав її собі в дружини і
потім завжди, незважаючи на різницю в погляді на
життя, глибоко любив її і поважав», - зі спогадів
доньки Віри
Після одруження Костянтин Дмитрович багато працював,
щоб забезпечити родину: писав літературно-критичні
статті, складав огляди-хроніки для журналів
«Современник», «Библиотека для чтения», виконував усю
важку журнальну роботу.

10. К. Д. Ушинський -
інспектор класів
Гатчинського
інституту
1855 рік - Костянтина Ушинського призначили
викладачем, а невдовзі інспектором Гатчинського
сирітського інституту, де йому вдалося суттєво
удосконалити навчальний процес.
1859 рік - Костянтин Дмитрович перевівся на посаду
інспектора класів Смольного інституту шляхетних
дівчат.
Саме в цьому навчальному закладі й розкрився його
талант як реформатора освіти.
Реформаторські ідеї
- рівність прав жінок і чоловіків. Ушинський вважав, що перед
жінкою-матір’ю стоїть завдання – стати провідницею «успіхів
науки і цивілізації в мораль і життя суспільства»;
- удосконалював зміст навчання і його методики;
- надавав право висловлювати власні думки ученицям інституту;
- розвивав інтерес до суспільного життя;
- закликав до вчителювання у сільських школах тощо.
«Він ішов прямим шляхом, не
знаючи обхідних доріг, домагався
здійснення своїх ідей наполегливо,
з властивою йому енергією й
різкістю, не шкодуючи чужого
самолюбства й не відступаючи ні
на крок від своїх переконань», -
Ю. Рехневський

11. «Не той мужній, хто лізе на небезпеку, не почуваючи страху, а той, хто
може придушити найдужчий страх і думати про небезпеку, не скоряючися
страху», - К. Ушинський
Костянтин Ушинський набагато випередив свій час, він
наважився змінити усталені традиції виховання жінок із
дворянського середовища і за це розплатився своїм здоров’ям і
кар’єрою. Розпочалося цькування педагога. На нього та
запрошених ним учителів писали наклепницькі скарги,
звинувачували їх у підриві суспільних устоїв.
1862 р., прагнучи хоча б зберегти створений ним
педагогічний колектив, Костянтин Дмитрович написав заяву
про звільнення.
«Вини за собою по службі у Смольному
інституті я ніякої не знаю… Я жадаю тільки
справедливості і, здається, я маю повне право
просити про одне, щоб, перевіривши мою
службову діяльність, засвідчити, що я служив
чесно і нічим не порушив довір’я і виконав свій
обов’язок», - К. Ушинський

12. «Як не можна жити за взірцем іншого народу... точно так само не
можна виховувати за чужою педагогічною системою», -
К. Ушинський
Зважаючи на великий авторитет К. Д. Ушинського,
Міністерство освіти замаскувало його звільнення зі
Смольного інституту відрядженням за кордон для
ознайомлення з досвідом жіночих навчальних закладів і
лікування…
Уряд боявся, що моральний вплив Костянтина
Дмитровича, його енергійні домагання щодо створення
народної школи і демократизації всієї освітньої
системи прискорять суспільні зміни.
Результатом зарубіжного відрядження, яке
тривало 5 років, стала низка робіт, у яких
характеризуються системи західних праць,
обгрунтовується принцип народності
виховання.
Провідна ідея творів зарубіжного періоду – взаємозв’язок шкільних
реформ із соціальними, а також, що кожна країна має власну
систему, яка відображає національні традиції виховання й орієнтується
на національний виховний ідеал.
«Понад усе потрібні школи, добре
влаштовані, і вчителі, добре
підготовлені, і багато, багато шкіл нам
потрібно! Інакше і воля селян, і
відкрите судочинство не принесуть
всієї тієї користі, яку могли б принести
ці істинно великі кроки вперед» -з
листа
Л. Модзалевському

13. Наприкінці 60-х років XIX ст. Костянтин
Дмитрович Ушинський повернувся до
Росії з наміром зосередитися на науковій і
літературній діяльності. Його запросили
викладати в Одеському університеті, який
незабаром мав відкритися.
Але, приїхавши на хутір Богданку, він не
застав живим свого старшого 17-річного
сина Павла, який трагічно загинув на
полюванні.
Втрата улюбленого сина, підкосила
педагога.
Розуміючи, що жити залишилося недовго,
він терміново шукає в Україні зручне
місце для проживання родини й купує
будинок у Києві та встигає перевести
дочок до місцевої гімназії.
У жовтні 1870 р. з двома молодшими
синами К. Д. Ушинський виїхав на
лікування до Криму, але по дорозі
застудився і 22 грудня
(3 січня 1871 р. за н. ст.) помер в Одесі.
Похований К. Д. Ушинський, як
заповідав, під крислатим каштаном на
цвинтарі Видубицького монастиря в
Києві. На кошти, зібрані народними
вчителями, на його могилі встановлено
скромний пам’ятник.

14. Педагогічні ідеї
К.Д.УШИНСЬКОГО
«Зробити якомога більше користі моїй
батьківщині – ось єдина мета мого
життя, і до неї саме я повинен
спрямовувати всі свої здібності», -
Костянтин Ушинський

15.  уперше поєднав у педагогіці досягнення різних наук, синтезувавши знання про людину з
погляду педагогіки;
 розкрив докорінну особливість функціонування педагогічного знання – залежність
прогресу педагогіки від глибини осягнення нею закономірностей розвитку людини;
 накреслив широку програму реформ, не залишивши без уваги жодної з ланок шкільної
системи (початкова, середня, вища школа, педагогічна, професійно-технічна, жіноча освіта);
 довів потребу створення народної школи як міцної основи всієї вітчизняної системи освіти;
 розробив основи початкового навчання та виховання дітей;
 обгрунтував ідею народності виховання;
 визначив основи організації загальної освіти та підходи до формування її змісту;
 аргументував ідею рідномовного навчання;
 відстоював рівні права жінки в усіх сферах життя;
 розглядав працю як головний чинник і основний засіб виховання
 довів, що педагогічна професія потребує тривалої й практичної підготовки тощо.

16. Дидактичні погляди К. Ушинського і
вітчизняна педагогіка
Єдність трьох навчальних завдань:
- освітнє;
- виховне;
- розвиваюче
К. Ушинський науково обгрунтував положення про органічну
єдність оволодіння знаннями і розумового розвитку школярів у
процесі навчання
Дидактичні погляди Костянтина
Ушинського лежать в основі сучасної
вітчизняної педагогіки
«Вихователь є художник,
вихованець – художній твір;
школа – майстерня, де з грубого
куска мармуру виникає
подібність божества», -
К. Ушинський

17. Дидактичні принципи навчання
за К. Д. Ушинським
Наочність
Свідомість і активність
Послідовність і систематичність
Міцність знань
Зв’язок навчання з життям
Емоційність
Поєднання інтересу і відповідальності

18. Нове вчення К. Ушинського про структуру та типи уроків

19. «Людина як предмет виховання»
Педагогіка може стати наукою у повному смислі слова, якщо
вона буде тісно пов’язана з життям, виражати потреби
суспільства і спиратися на дані наук про людину.
Джерелами теорії педагогіки К. Д. Ушинський
називав весь комплекс антропологічних наук, куди
відносив анатомію, фізіологію, патологію людини,
психологію, логіку, філософію, географію,
політекономію, історію.
Головне значення надавав психології. Саме на її
основі К. Ушинський обгрунтував педагогічну
науку у своїй праці
«Людина як предмет виховання».

20. Психолого-педагогічна концепція
К. Д. Ушинського
«Найвизначнішим і найсуттєвішим внеском Ушинського є підхід до
педагогіки як антропологічної науки, обгрунтування її психологічних
засад… побудова ним педагогічної концепції на чотирьох засадах:
народність, у тому числі націоналізм; християнство, а точніше
православ’я; суспільний характер освіти, що спирається на ту ж
народність; наука, якій він, до речі, надавав останнє місце серед інших», -
О. В. Сухомлинська
К. Ушинський розробив структуру духовних особливостей людини,
які він розглядав як «розумну душу» з потягами до істини, краси,
добра. При цьому, на відміну від багатьох своїх попередників і
сучасників, Ушинський ставив у центр душевних явищ «не волю,
не свідомість, а почуття, які є необхідним посередником та
стимулом між свідомим та вольовим, зумовлюючи рух
психічного».
Маценко Ж.
Духовність: ідеї
гуманізму в
українській
психології XIX ст.
Концепції М.
Максимовича, К.
Ушинського та
ін./Ж. Маценко//
Психологія.- 2017.-
№ 13-14.- С.4-6

21. К. Д. Ушинський про педагогічну підготовку
вчителя початкових класів
«Хто хоче вчити, той повинен розумітися в потребах учня,
заглянути в його душу», - К. Ушинський
Мельничук С.
К. Д. Ушинський про
педагогічну
підготовку вчителя
початкових класів/
С. Мельничук//
Початкова
школа.- 2013.- № 1.-
С.43-44.
«Істинно добросовісний і гарний учитель – явище зовсім не таке
звичайне, як думають: а ось чому не кожний, хто знає предмет (чи важко
його знати?), здатний бути вчителем. Великої енергії і великих навичок
потребує добросовісне виконання цієї посади», - К. Ушинський

22. Пріоритетні напрями виховання

23. Естетичне виховання за
К.Д. Ушинським

24. Фізичне виховання дитини
К. Д. Ушинський стверджував, що оскільки у дітей існує
природна потреба до рухів, її потрібно задовольняти.
Педагог звертав увагу на необхідність для школярів частої зміни
діяльності. Дитина втомлюється не діяльністю, а її одноманітністю і
однобічністю.
Пропонував застосовувати:
- фізкультпаузи (сьогодні фізкультхвилинки);
- прогулянки на свіжому повітрі;
- гімнастику;
- фізичні вправи тощо.

25. Костянтин Дмитрович Ушинський засновник методики
початкового навчання дітей рідної мови.
У 1861 році він написав статтю «Рідне слово», в якій
виклав свої думки та погляди на рідну мову, поставив
проблему виховання дитини через рідне слово.

26. Рідномовна концепція Костянтина Ушинського
Богуш Алла Рідномовна
концепція Костянтина
Ушинського/А.Богуш//Дошкіль-
не виховання.- 2014.- № 3.- С.2-5
Ушинський вважав: людина, з дитинства позбавлена рідної
мови, є непотрібним членом суспільства, вона ніколи не
зрозуміє народ, залишиться людиною без Батьківщини, яку б
маску патріотизму вона не надягала пізніше.
Мова пояснює дитині природу, довкілля так
зрозуміло і влучно, як не зміг би пояснити жодний
природодослідник, ознайомлює з історією народу
так, як не зміг би це зробити жодний історик,
розкриває такі філософські поняття, які не
розкриє жодний філософ.

27. Рідномовна концепція Костянтина Ушинського
Богуш Алла Рідномовна
концепція Костянтина
Ушинського/А.Богуш//Дошкільне
виховання.- 2014.- № 3.- С.2-5
Ушинський вважав: «Якщо мова, якою починає
розмовляти дитина, суперечить вродженому
національному характеру, то вона не матиме такого
великого впливу на її духовний розвиток, як рідна».
Уже п’яти-шестирічна дитина розмовляє
правильно і жваво рідною мовою.
На думку педагога, в засвоєнні рідної мови
дитині допомагає своєрідне мовне чуття,
дар слова.

28. Рідномовна концепція Костянтина Ушинського
К. Ушинський вимагав, щоб навчання проводилося рідною
мовою, оскільки дитина, яка засвоює чужу мову в себе на
Батьківщині, розвивається слабше й повільніше. Ще
гірше, зазначав педагог, якщо дитина відразу почне
розмовляти кількома мовами, тоді жодна мова не стане
для неї рідною.
 Вивчення другої мови не варто починати раніше, ніж рідна мова
пустить глибоке коріння в духовну природу дитини;
 Іноземні мови треба вивчати одну за одною, а не водночас
(сучасний досвід навчання дітей іноземних мов засвідчив
справедливість цього застереження);
 Вивчення іноземної мови має відбуватися за допомогою
неперервних вправ та повторення, що запобігає забуванню;
 Що ретельніше займаються з дитиною вивченням іноземної мови,
то ретельніше вона має вивчати рідну.
Методичні поради щодо навчання
дошкільнят другої мови
Рідна мова – державна мова
– іноземні мови
З Концепції шкільної мовної
освіти національних спільнот в
Україні
Статті К. Ушинського «Перші заняття
вітчизняною мовою», «Організація
початкового навчання», «Керівництво до
викладання «Рідного слова», «Три головні
види занять з вітчизняної мови» та інші.

29. Костянтин Ушинський пов’язував цей принцип навчання не лише
з зоровими відчуттями, а надавав велике значення
психологічному аналізу, вказавши, що наочне навчання випливає
з особливостей мислення школярів:
«Дитина мислить формами, фарбами, звуками,
відчуттями взагалі…»
і не можна примусити її мислити інакше.
Навчання повинно будуватися на живому спогляданні за
формулою : від конкретного до абстрактного.
Поєднання
наочності і слова –
читання, розповідь,
бесіда…
Рідномовна концепція Костянтина Ушинського
Наочність навчання.

30. «Виховання бере людину всією зі всіма її народними й частковими
особливостями, - її тіло, душу, розум, - і, перш за все, звертається до
характеру, а характер і є саме той грунт, у якому коріниться
народність…», - К. Ушинський
Традиції народної педагогіки проглядаються у таких
підручниках К. Ушинського, як
«Дитячий світ» і «Рідне слово», де він знайомить
дітей з народним життям, використовуючи приказки,
казки, вірші, прислів’я, загадки.
Рідномовна концепція Костянтина Ушинського
Народність.

31. Рідномовна концепція Костянтина Ушинського
Ефективність навчання дітей рідної мови залежить від мети навчання.
К. Ушинський виділяв 3 головні мети:
 розвиток дару слова;
 сприяння оволодінню скарбами рідної мови;
 сприяння засвоєнню граматичних законів мови.
Усна народна творчість – прислів’я, казки загадки, скоромовки -
допомагають розвинути чуття рідної мови і мають особливе значення в
розвитку мовлення дітей.
Народні прислів’я, приказки, загадки, казки самі «дихаючи життям»,
пробуджують, за словами педагога, і насіння рідного слова, що завжди
коріниться в душі дитини, хоч і не усвідомлене нею.
Усна народна творчість

32. Велику увагу приділяв К. Ушинський родині.
Дитина, підкреслював він, засвоює вже готову, створену до неї мову в сім’ї,
під впливом матері чи няньки.
Саме вони – перші наставники малюка в засвоєнні рідної мови. Водночас,
застерігає дорослих педагог, малюк тільки переймає їхнє мовлення. Сам він
ще не доріс до цієї мови, вона ще не стала цілком надбанням дитини…
Обов’язок наставника виправляти й поповнювати словниковий запас дитини
відповідно до норм її рідної мови.
Рідномовна концепція Костянтина Ушинського.
Родина.

33. Рідномовна концепція Костянтина Ушинського
Навчання грамоти

34. Рідномовна концепція Костянтина Ушинського
Ідеї видатного педагога щодо народності навчання й виховання
відображено у чинних програмах з дошкільної освіти:
 «Впевнений старт»;
 «Дитина»;
 «Мовленнєвий компонент дошкільної освіти»;
 «Українське дошкілля»;
 «Дитина в дошкільні роки».
Погляд сьогодення

37. Терлецький Віктор Сіверянське коло К. Д. Ушинського/ В. Терлецький.-
Суми: Мрія-1, 2010.- 114 с.
Терлецький Віктор Рід Ушинських/ В. Терлецький// Пам’ять століть.-
2011.- №1-2.- С.261-276.
22 видатних українських педагоги: підручник/А.М. Бойко, В.Д. Бардінова,
Л.Л. Безобразова та ін.; під заг. ред. А. М. Бойко.- К.: ВД Професіонал, 2004.-
576 с.- (Персоналії в історії національної педагогіки).
Терлецький Віктор Розіллюсь по ріднім краю: П. Куліш у взаєминах із
земляками/В.Терлецький.- Суми: ВВП Мрія-1 ТОВ, 2006.- 234 с.
Терлецький Віктор Костянтин Ушинський і Сумщина/В. Терлецький.-
Суми: Собор, 1998.- 104 с.
Терлецький В.В. Гідно вшануймо «вчителя вчителів», фундатора
вітчизняної педагогіки[Електронний ресурс]/В.В.Терлецький.- Режим
доступу: http://visnyk.chnpu.edu.ua/?wpfb_dl=1271 (Дата звернення
18.02.2019).- Назва з екрана.

38. К. Ушинський створив книжки для читання
«Дитячий світ» (1861) і «Рідне слово» (1864)
У «Рідному слові» знайшли своє місце різні за тематикою оповідання.
У цих оповіданнях автор у доступній формі показує дітям процес праці
(«Як сорочка в полі виросла»), або знайомить із тваринами, порами
року, вчить дітей жити і працювати, адже праця прикрашає людину
(«Скінчив діло — гуляй сміло»).
Дослідники книжок Ушинського для дитячого читання відзначили
великий духовний потенціал, який вони несуть, і наголошують, що
ознайомлюватись з ними треба ще в дошкільному віці.

39. Оповідання
К. Ушинського дітям.
З фондів Сумської МЦБС.
Радимо прочитати!

40. Використані джерела
Ушинський К.Д. Педагогические сочинения: в 6 т. /К. Д. Ушинський.- М.: Педагогика, 1989-1990.
Ушинський К.Д. Избранные педагогические сочинения: в 2-х т. Т.1 Теоретические проблемы педагогики/К. Д. Ушинский;
под ред. А. И. Пискунова, Г. С. Костюка, Д. О. Лордкипанидзе, М. Ф. Шабаевой.- М.: Педагогика, 1974.- 584 с.- (Педагогическая
библиотека)
Ушинський К.Д. Избранные педагогические сочинения: в 2-х т. Т.2 Проблемы русской школы/К. Д. Ушинский; под ред. А. И.
Пискунова, Г. С. Костюка, Д. О. Лордкипанидзе, М. Ф. Шабаевой.- М.: Педагогика, 1974.- 440 с.- (Педагогическая библиотека)
Березівська Л.Д. Антропоцентризм – провідна ідея творчості основоположника наукової вітчизняної
педагогіки К. Д. Ушинського/ Л.Д. Березівська//Педагогіка і психологія.- 2013.- № 3.- С.5-9.
Богуш Алла Рідномовна концепція Костянтина Ушинського/А. Богуш// Дошкільне виховання.- 2014.- № 3.-
С.2-5
Мельничук Сергій К. Д. Ушинський про педагогічну підготовку вчителя початкових класів/ С.
Мельничук//Початкова школа.- 2013.- № 1.- С.43-44.
Носко М.О. Розвиток педагогічної науки на Чернігівщині в руслі ідей К.Д. Ушинського/ М.О.
Носко//Педагогіка і психологія.- 2013.- № 3.- С.10-14

41. Використані джерела
Дровозюк Лідія Костянтин Дмитрович Ушинський: біля основ наукової педагогіки й народної школи/Л. Дровозюк.- К.: ВД
Простір, 2008.- 64 с.: іл.- (Стозір’я. Бібліотека української родини. Педагоги. Психологи. Медики)
Терлецький Віктор Сіверянське коло К. Д. Ушинського/ В. Терлецький.- Суми: Мрія-1, 2010.- 114 с.
Терлецький Віктор Розіллюсь по ріднім краю: П. Куліш у взаєминах із земляками.- Суми: ВВП Мрія-1 ТОВ, 2006.- 234 с.
Терлецький Віктор Рід Ушинських/ В. Терлецький// Пам’ять століть.- 2011.- №1-2.- С.261-276
22 видатних українських педагоги: підручник/А.М. Бойко, В.Д. Бардінова, Л.Л. Безобразова та ін.; під заг. ред. А.М.Бойко.- К.:
ВД Професіонал, 2004.- 576 с.- (Персоналії в історії національної педагогіки)
Левківський М.В. Історія педагогіки: підручник/М. В. Левківський.- 2-ге вид.- К.:ЦНЛ, 2006.- 376 с.
Любар О.О. Історія української школи і педагогіки: навч. посіб./О.О. Любар, М. Г. Стельмахович, Д. Т. Федоренко; за ред.
проф. О. О. Любара.- К.: Знання, 2003.- 450 с.- (Вища освіта XXI століття)
Маценко Жанна Духовність: ідеї гуманізму в українській психології XIX століття. Концепції М. Максимовича,
К. Ушинського/Ж. Маценко// Психолог.- 2017.- № 13-14.- С.4-6

42. Презентацію підготувала провідний бібліограф
Сумської центральної міської бібліотеки
Людмила Понкратова
Дякую за увагу!